В Україні
Або академічна доброчесність, або позбавлення наукового ступеня
Законом «Про академічну доброчесність», що вводиться в дію 31 липня (за винятком окремих положень) зокрема передбачено, що у разі доведення фактів порушень, авторів сумнівних академічних робіт позбавлятимуть наукових ступенів і вчених звань. Лише пів року відведено на імплементацію закону. Що відбуватиметься потім науковці не уявляють.
Певним орієнтиром для ЗВО має стати примірний Порядок позбавлення закладом вищої освіти наукового ступеня: ступеня доктора, вченого звання за результатами розгляду повідомлення про порушення академічної доброчесності. Документ розроблений за ініціативи НАЗЯВО фахівцями кількох ЗВО, і зокрема Київського національного університету. Як раз в КНУ документ був нещодавно представлений.
Читайте також: Правників багато — якісної юридичної освіти замало: Як Україні перейти на європейські стандарти правничої освіти
Нардеп України Юлія Гришина відкриваючи захід вказала на те, що «заклади вищої освіти — це установи, де твориться наука, пишуться і захищаються дисертації, тому ЗВО тепер матимуть відповідні повноваження, зокрема й щодо позбавлення вчених звань за наявності порушень авторського права». В. О. ректора КНУ Валерій Копейка висловився більш жорстко. Він зазначив, що «порядок передбачає відповідальність і здобувача освіти, і ЗВО. Фактично закладам вищої освіти надається можливість самостійно ухвалювати рішення щодо відповідності вимогам присудження та позбавлення наукових ступенів і вчених звань». Андрій Бутенко, Голова НАЗЯВО чітко висловився про те, що «відповідальність за багато речей перенесена на університет. Він формує свою репутацію, своє ім’я і відповідає своїм дипломом за того доктора, магістра, бакалавра, якого підготував. Тому університет повинен мати право самостійно виправляти свої помилки». Саме такою має бути філософія змін у боротьбі за якість наукових робіт.
До чого це призведе, адже щоб встановити перепону плагіату необхідно мати колегіальний орган, якій забезпечить розгляд таких питань, власне повідомлень про порушення академічної доброчесності. Саме він встановлюватиме факт наявності чи відсутності плагіату в дисертаціях і вирішуватиме долю автора. У КНУ вже висловилися про те, що утворюють Раду з академічної доброчесності. Відтепер НАЗЯВО зможе розглядати скарги на рішення уповноваженого органу ЗВО або на його бездіяльність.
Нагадаємо, що серед 13 визначених законом видів порушень академічної доброчесності згадано академічний плагіат, приписування авторства, самоплагіат та недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом. Як твердять експерти, найбільшим викликом стане саме ШІ. Про особливості процедури реагування на порушення академічної доброчесності окреслив заступник голови НАЗЯВО Іван Назаров. З набуттям чинності новим Законом «Про академічну доброчесність» в ЗВО має змінитися внутрішня система забезпечення якості освіти. «Частина завдань і повноважень Нацагентства переходить до університетів», – анонсував він. Отже, вже з 31 липня університети мають бути готові приймати відповідні скарги. Всі пов’язані з цим процедури доведеться прописати у внутрішніх документах, а крім того, створений уповноважений орган має забезпечити розгляд таких повідомлень.
Читайте також: Олександр Копиленко: академічна освіта – це особливе соціальне благо, хто б там що не казав…
Про те виявилося одне нез’ясоване питання — чи перевірятимуть за скаргами на плагіат старі академічні твори, створені до закріплення в законі 2014 року поняття «академічний плагіат». Ми були свідками сміливого вислову міністра освіти і науки, що він готовий відмовитися від наукового ступеня за певних обставин. Але як що таки обставини виникнуть, то прийдеться переглянути тисячі наукових звань та ступенів. Керівниця відділу правового забезпечення НАЗЯВО Тетяна Сабадош розповіла про судову практику у вирішенні спорів у сфері академічної доброчесності та навела статистику щодо скарг. «За період з 2022 по 2026 рік до НАЗЯВО надійшло 152 скарги та 83 з них було прийнято до розгляду, – решта не відповідали вимогам, які до них висувають. До Нацагенства за цей період надійшло тільки 2 позовні заяви», – зазначила вона. Судова практика в цій сфері є досить неоднозначною.
Отже, судова практика нам тут не допоможе. Все опиниться в руках університетів, рад, експертів. На яких автори уповатимуть, як завжди.
Підготував Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
