Судова практика
Письмові докази, викладені іноземною мовою без нотаріально засвідченого перекладу, не можуть підтверджувати обставини, на які посилається заявник у справі про неплатоспроможність
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 13.05.2026 у справі № 922/3866/25 залишив без задоволення касаційну скаргу боржника, який подав як докази документи іноземною мовою.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили боржнику у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з тих мотивів, що наданий заявником конкретизований список кредиторів містив суперечливу та неточну інформацію (невідповідність номерів договорів, відсутність первинних документів, неповне зазначення складових основного зобов’язання).
Крім того, боржник не відобразив у декларації про майновий стан усіх фактичних надходжень коштів на банківські картки від третіх осіб, а до проєкту плану реструктуризації долучив документи для підтвердження своїх доходів та витрат за кордоном, складених іноземною мовою без належного нотаріального перекладу.
Читайте також: Суд та інші органи не мають права перебирати на себе обов’язки перекладача, користуватися його правами й нести відповідальність
Розглянувши касаційну скаргу боржника, Верховний Суд зазначив, що за вимогами ст.ст. 115, 116 КУзПБ боржник має право звернутися до суду із заявою за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ, та зобов’язаний додати документи, визначені в ч. 3 ст. 116 КУзПБ, у тому числі конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора: загальної суми вимог, суми основного зобов’язання окремо, суми неустойки (штрафу, пені) окремо, підстав виникнення зобов’язання та строку його виконання.
Заявлення боржником клопотання про витребування відомостей у 15 кредиторів свідчить про невиконання ним власного обов’язку, оскільки у суду відсутні повноваження зі збирання доказів задля ініціювання відкриття провадження. Надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан та подання реального, обґрунтованого проєкту плану реструктуризації боргів є сутнісним процесуальним обов’язком боржника, а ризики зазначення неповної чи недостовірної інформації покладаються виключно на нього.
Щодо правового статусу документів іноземною мовою, то відповідно до ст. 10 Конституції України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. За змістом статей 73, 76, 77, 78 ГПК України для здійснення оцінки письмових доказів суд повинен розуміти зміст таких документів, що дозволить виявити суперечливості, забезпечить узгодженість дій усіх учасників процесу та дотримання верховенства права. Тобто процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути викладені українською (державною), зрозумілою суду мовою.
Згідно з нормами ст. 91 ГПК України до письмових доказів, викладених іноземною мовою, обов’язково повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру має бути нотаріально засвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» та вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Однак подані заявником документи іноземною мовою без перекладу та без засвідчення нотаріусом вірності такого перекладу свідчать про недоведеність доходів та витрат скаржника належними доказами.
Отже, КГС ВС дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували ст.ст. 115, 116, 119 КУзПБ та норми ГПК України, не допустили надмірного формалізму, а їх висновки зумовлені неналежним виконанням боржником обов’язку подати заяву з дотриманням вимог КУзПБ з наданням доказів, достатніх для перевірки підстав відкриття провадження.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
