Connect with us

В Україні

Де живе український бізнес: регіональний зріз до Дня підприємця

Опубліковано

⚡ AI SUMMARY
Дослідження YC.Market свідчить про високу концентрацію бізнесу у Києві (34%) та великих економічних центрах. Попри загальне скорочення нових реєстрацій у 2026 році, лідерами залишаються Київська, Львівська та Дніпропетровська області. Столиця також акумулює понад 55% публічних видатків, підкреслюючи значний регіональний розрив в економічній активності.

Українська бізнес-мапа продовжує змінюватися під впливом війни, міграції населення, релокації підприємств та нових економічних умов. Напередодні Дня підприємця команда YC.Market дослідила, як виглядає підприємницька активність в Україні станом на 1 вересня 2026 року: де зареєстровано найбільше компаній та ФОП, у яких регіонах з’являється найбільше нових реєстрацій бізнесів та як розподіляються публічні видатки. В дослідженні ми розглянули кількість ФОП та юридичних осіб, організаційно-правових форм, що передбачають здійснення підприємницької діяльності, які не перебувають у процесі припинення станом на 1 вересня 2026 року. Також подивились на розподіл публічних коштів між компаніями та ФОП.

Зареєстровані компанії та ФОП: як виглядає регіональний розподіл субʼєктів?

Станом на 1 вересня 2026 року, згідно з ЄДР, в Україні не перебувають у процесі припинення 965 195 зареєстрованих компаній та ФОП. Розподіл за регіонами дуже нерівномірний: найбільша концентрація бізнесу припадає на столицю та великі економічні центри.

Абсолютним лідером є м. Київ — 329 528 суб’єктів, або близько 34% від загальної кількості. Тобто приблизно кожен третій зареєстрований у вибірці бізнес припадає на столицю. Далі з великим відривом ідуть Дніпропетровська, Одеська, Харківська та Київська області. На ці п’ять регіонів разом припадає майже 59% усіх зареєстрованих суб’єктів у вибірці. При цьому розрив між Києвом та Дніпровщиною дуже суттєвий: у столиці зареєстровано у майже 4,5 раза більше компаній та ФОП.

Одразу за першою п’ятіркою йде Львівська область — 51 323 суб’єкти. Помітні показники також у Донецькій — 39 464 та Запорізькій — 31 233 областях.

Найменше компаній та ФОП зареєстровано у Чернівецькій — 8,8 тис., Тернопільській — 10 тис., Чернігівській — 11,7 тис., Волинській — 12,3 тис. та Сумській областях — 12,3 тис. Фактично, між найбільшим і найменшим показниками є значна різниця: у Києві зареєстровано приблизно у 37 разів більше компаній та ФОП, ніж у Чернівецькій області.

Нові реєстрації компаній та ФОП: що змінились у порівнянні з минулим роком?

Від початку 2026 року до 1 вересня в Україні зареєстровано 20,1 тис. нових компаній та ФОП. Найбільше нових суб’єктів традиційно з’явилося у Києві — 6861. Другу позицію посіла Львівська область із 1759 новими бізнесами, третю — Дніпропетровська область із 1636. До п’ятірки також увійшли Київська (1403) та Одеська (1244) області.

Порівняно з аналогічним періодом 2025 року склад регіонів-лідерів не змінився, однак Львівщина випередила Дніпровщину та піднялася з третьої на другу позицію. Водночас кількість нових реєстрацій у всіх п’яти регіонах суттєво скоротилася. У Києві показник зменшився на 80%, на Львівщині — майже на 90%, а на Дніпровщині, Київщині та Одещині — більш ніж на 91%.

Найменше нових суб’єктів зареєстровано у Донецькій (26) та Херсонській (71) областях. Низькі показники цих регіонів варто розглядати в контексті бойових дій, тимчасової окупації частини територій та релокації бізнесу.

Публічні видатки: понад половина обсягу припадає на Київ

Згідно з YC.Market протягом періоду з 1 січня 2023 року до 1 вересня 2026 року загальний обсяг публічних видатків у розрізі регіонів становив близько 2,39 трлн грн. У транзакціях за цей період фігурують майже 78 тис. суб’єктів.

Публічні видатки — це кошти, які витрачають державні органи, органи місцевого самоврядування, бюджетні установи та інші розпорядники або одержувачі публічних коштів. До них можуть належати оплати за товари, роботи й послуги, виплати за договорами та інші транзакції, що здійснюються коштом державного чи місцевих бюджетів.

Беззаперечним лідером за обсягом публічних видатків став Київ. На столицю припадає близько 1,32 трлн грн, або понад 55% від загальної суми видатків у вибірці. При цьому Київ також має найбільшу кількість суб’єктів, пов’язаних із такими транзакціями, — майже 17 тис.

Відрив столиці від інших регіонів є суттєвим. На другому місці опинилася Дніпропетровська область із майже 130 млрд грн публічних видатків. Це приблизно у десять разів менше, ніж у Києві. Далі йдуть Одеська область — 106 млрд грн, Київська — майже 96 млрд грн та Львівська — 96 млрд грн.

Таким чином, лише на Київ, Дніпропетровську, Одеську, Київську та Львівську області разом припадає близько 73% загальної суми публічних видатків за останні майже 4 роки. Це може свідчити про досить високу концентрацію відповідних фінансових потоків у столиці та кількох найбільших економічних центрах країни.

До наступної групи регіонів входять Харківська та Вінницька області. У Харківській області обсяг транзакцій становить 84 млрд грн, у Вінницькій — 76 млрд грн. Водночас між регіонами можна побачити суттєву різницю не лише за загальними сумами, а й за кількістю суб’єктів. Наприклад, у Харківській області таких суб’єктів майже 5 тис., тоді як у Вінницькій — близько 2,5 тис.

Ще одна помітна особливість — Львівська область. Вона посідає п’яту сходинку за обсягом публічних видатків, проте за кількістю суб’єктів є одним із лідерів: майже 6 тис. Більше зафіксовано лише в Києві та Дніпропетровській області. Для порівняння, у Київській області при майже такому самому обсязі транзакцій — близько 96 млрд грн проти 96 млрд грн на Львівщині — кількість суб’єктів дещо менша і становить 5 тис.

Після першої сімки регіонів суми помітно знижуються. У Полтавській області зафіксовано близько 48 млрд грн, у Черкаській — 35,5 млрд грн, в Івано-Франківській — майже 34 млрд грн, у Запорізькій — також близько 34 млрд грн.

Найменші обсяги серед областей зафіксовані на територіях, значна частина яких перебуває або перебувала в зоні активних бойових дій чи окупації. У Донецькій області йдеться про близько 16 млрд грн, у Херсонській — 7 млрд грн.

Водночас кількість суб’єктів не завжди прямо корелює з обсягом видатків. Регіон може мати відносно велику кількість компаній чи інших суб’єктів, однак меншу загальну суму транзакцій — або навпаки. Тому ці два показники варто розглядати паралельно: один демонструє масштаб фінансових потоків, інший — кількість суб’єктів, залучених до публічних видатків.

Що у висновку?

Загалом географічний розподіл українського бізнесу залишається доволі стабільним і концентрованим: основна частка зареєстрованих компаній та ФОП припадає на Київ і найбільші економічні центри. Водночас у динаміці нових реєстрацій помітне посилення Львівщини: порівняно з аналогічним періодом 2025 року склад п’ятірки регіонів-лідерів не змінився, але Львівська область випередила Дніпропетровську й піднялася з третього на друге місце. При цьому різке скорочення кількості новозареєстрованих бізнесів спостерігається в усій п’ятірці лідерів, тож зміни радше свідчать не про масштабний перерозподіл підприємницької активності між регіонами, а про загальне уповільнення нових реєстрацій

Публічні видатки концентруються ще сильніше, ніж сам бізнес: понад половина їхнього загального обсягу припадає на Київ, а близько 73% — на п’ять регіонів-лідерів. 

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.