У справах про зловживання впливом має бути доведено на кого впливали і для чого

Триває 8-й Форум з кримінального права (8-th Kyiv Criminal Law Forum) Асоціації адвокатів України.

Під час першої сесії було узагальнено Актуальні проблеми КПК та ідеї його удосконалення

До речі, учасники Форуму можуть ставити запитання доповідачам та брати участь в обговоренні у групі Telegram (QR-код зазначено на стор. 1 Програми).

Корупційні злочини: актуальні питання – тема другої сесії Форуму, яку розпочала суддя Великої Палати Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор Олександра Яновська, виокремивши істотні проблеми застосування судами ст. 369-2 КК України (Зловживання впливом):

• якщо неправомірна вигода отримується не за вчинення впливу, а за щось інше, то кваліфікація за ст. 369-2 КК не є правомірною, чого часом не враховує сторона обвинувачення;
• суб’єктом зловживання впливом може бути будь-хто, що є доволі маргінальним для розділу XVII Кримінального кодексу, в якому суб’єктами злочинів здебільшого є  службові особи галузі публічних послуг;
• в результаті зловживання впливом має бути отримано неправомірну вигоду, яку на практиці складно пов’язати з результатом впливу, якщо навіть такий вплив доведено;
• отримання неправомірної вигоди може відбуватися не для наступної передачі особі, на яку здійснювався вплив, що руйнує кваліфікацію злочину;
• часом не встановлюється конкретної дії або бездіяльності, яка мала бути вчинена в результаті впливу, або не враховується, що отримання або домовленість про надання неправомірної вигоди має відбутися до вчинення неправомірного впливу.

На підтвердження сказаного промовисту судову статистику навів прокурор Генеральної прокуратури Михайло Подоляк: у 2017 році за ст. 369-2 КК до реальних покарань було засуджено лише 3-х осіб.

Олександра Яновська (в центрі)

Антикорупційне законодавство – адвокатська грядка

Член Ради адвокатів Київської області Регіна Гусейнова назвала Закон «Про запобігання корупції» щедрим джерелом адвокатських заробітків, зокрема в частині супроводження електронних декларацій клієнтів, справ про незаконне збагачення і подібних.

Широкі можливості успішного захисту надає спірність самого поняття незаконного збагачення, тобто тієї частини матеріальних набутків, на яку держслужбовець (особа, повноважена на здійснення функцій держави) не може показати офіційних джерел.

Незаконне збагачення (ст. 368-2 КК) – мертвонароджена стаття через невизначеність терміну «збагачення», тим більше» визначення його незаконної частини та перетину компетенцій НАЗК і НАБУ.

Основна помилка клієнтів у таких випадках – спроба приховання майна чи коштів. Цього в жодному разі не можна припускати і це треба терпляче роз’яснювати клієнтам. Адже в сьогоднішніх реаліях приховати майно чи кошти просто нереально. Правову допомогу варто зосередити саме на обґрунтуванні законності підстав набуття майна та відсутності умислу к разі «випадкового» приховання інформації про нього.

Регіна Гусейнова

Висновок про безперспективність спроб приховання майна і коштів у наш час державних реєстрів, відсутності реальної банківської таємниці та тотального міжнародного обміну фінансовою інформацією яскраво проілюстрував начальник Управління виявлення та розшуку активів ARMA Філіп Пронін, показавши на екрані кілька вражаюче детальних схем пошуку такого майна і грошей (див. одну з них нижче).

Схема розслідування оборудки з облігаціями державної позики, наведена для прикладу Ф. Проніним

Далі буде

Поділитися

Твітнути