Майже 350 кандидатів продовжать боротьбу за суддівські посади у ВС та ВАС

Леонід Лазебний

На сайті Вищій кваліфікаційній комісії суддів України з’явилися кодовані результати іспитів до ВС та Вищого антикорупційного суду.

Напередодні 10 січня 2019 р. у ВККС пройшов брифінг для журналістів юридичних видань, впродовж якого Голова Комісії Сергій Козьяков, заступник Голови ВККС Станіслав Щотка, а також члени Комісії Валентина Устименко і Тарас Лукаш насвітлили вузлові моменти проходження кандидатами етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» в рамках конкурсу до Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду .

Більшість майбутніх суддів ВАС мають вік до 39 років

Напередодні Нового 2019 року члени Комісії завершили перевірку практичних робіт, а отже стало відомо, скільки кандидатів успішно впоралися із завдання та продовжать змагання за суддівські посади. Участь у конкурсі продовжать до:

• Касаційного адміністративного суду у складі ВС – 78 кандидатів;
• Касаційного господарського суду у складі ВС – 48 кандидатів;
• Касаційного кримінального суду у складі ВС – 40 кандидатів;
• Касаційного цивільного суду у складі ВС – 69 кандидатів.

З 235 конкурсантів до ВС – 76 кандидати і 17 – доктори юридичних наук. Серед тих, хто продовжує участь у конкурсі, 144 чоловіки й 91 жінка.

За результатами першого етапу конкурсу на посади суддів ВАС претендує 81 кандидат, а до Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду – 32.

Отже з 113 кандидатів, які успішно склали іспит, 20 – кандидати юридичних наук, 3 – доктори юридичних наук, 84 чоловіки і 29 жінок.

Більшість кандидатів до Верховного суду мають вік 40-49 років, а до Вищого антикорупційного суду – 30-39.

Випробування громадськими радами

«У нас також відбувається добір кандидатів на посади суддів, переведення в інші суди, співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, відрядження в інші суди. Загалом у 2018 році Комісія провела рекордну кількість засідань – 704», – підкреслив Сергій Козьяков. – «Водночас, держава проводить два експерименти над ВККС: випробування Громадською радою доброчесності та Громадською радою міжнародних експертів».

Жоден державний орган в Україні чи інших країнах не перебуває під таким пильним контролем двох впливових громадських формувань.

Нещодавно відбулися робочі зустрічі із членами Громадської ради доброчесності, які допомагатимуть Комісії у конкурсі до Верховного Суду. Попередньо узгоджено «дорожню карту» співробітництва.

Після напрацювання сталого співробітництва з ГРД зараз вибудовується співпраця з ГРМЕ. Вони мають повний доступ до кандидатських досьє, більше того конкурсанти добровільно надають додаткову інформацію про себе міжнародним експертам – членам Ради.

«Ми раді, що вже є результат і запрацювала Громадська рада міжнародних експертів. У межах співпраці відбулось декілька офіційних зустрічей і нам вдалось налагодити фахову роботу з ГРМЕ. Гостроти у відношеннях у нас немає, адже обидві сторони дотримуються спільних домовленостей, тому в нас нормальна комунікація», – наголосив Станіслав Щотка, – «Менше галасу, більше професійної роботи».

Зараз триває новий «набір» до ГРД, до якої, очевидно, увійдуть десятеро із попереднього складу.

Є обґрунтований прогноз, що надалі співпраця з ГРД відбуватиметься конструктивніше, про що, зокрема свідчить підтримка Комісією схвалених ГРД «Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посади суддів) критеріям доброчесності та професійної етики»

Застосування індикаторів віщує зменшення потоку необґрунтованих матеріалів про невідповідність кандидатів, і, відповідно, вивільнить дорогоцінний час.

Адже, як зазначив С. Щотка, крім шести конкурсів, які наразі тривають і які є надзвичайно важливими, бо в деяких місцевих судах лишилося по 1-2 судді, на конкурси до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та апеляційної палати цього суду, які зараз трохи притишені через зависоке навантаження на ВККС. Після завершення конкурсів у ВС та ВАС почнуться співбесіди з кандидатами до «патентного суду».

Знання законів – це ще не все

«Викладення кандидатами норм права та розкриття їхнього змісту ще не показують реального рівня знань та навичок. Норми мають бути «прив’язані» до обставин модельної справи», – каже Секретар кваліфікаційної палати Комісії Валентина Устименко. – «Загальні підходи до перевірки практичних завдань викладені у Порядку проведення іспиту та методиці встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання. Роботи перевіряються декількома членами Комісії, які входять до складу колегії, за єдиним підходом. Наприклад, з’ясовується наскільки кандидат обізнаний з повноваженнями суду тієї чи іншої інстанції, вимогами до допустимості, достовірності доказів, їх оцінки та ін. Важливо, щоб кандидат визначився, які правовідносини підлягають правовому регулюванню в конкретній модельній справі».

Та не самі лише помилки під час вирішення юридичних кейсів «вибивають» кандидатів з перегонів до омріяної суддівської посади. Приміром, один з них, виконуючи завдання, додав до тексту виконаного юридичного документу політичне гасло, яке дало змогу визначити його особу, що одразу унеможливило подальшу участь в конкурсі. Інший кандидат серед вигаданих прізвищ суддів у рішенні за модельною справою вказав своє справжнє. Ця «винахідливість» припинила його участь.

З анонімністю у ВККС не жартують.

Станіслав Щотка виставляє оцінки «кодованим» кандидатам у реальному часі

Просто під час брифінгу Станіслав Щотка запросив журналістів до свого кабінету й продемонстрував, як саме виставляються оцінки в системі «Іспит» на прикладі двох виконаних практичних робіт – виставив бал за кожну роботу під індивідуальним кодом. Програмний комплекс одразу згенерував середній бал по них, який представники медіа побачили вже в апаратній кімнаті Управління інформаційних технологій після розпакування конверта з файлом ідентифікації конкурсантів.

Після цього Комісія затвердила результати у присутності журналістів, які на власні очі побачили важливу частину складного процесу суддівського конкурсу і першими дізналися хто з кандидатів боротиметься далі.

Поділитися

Твітнути