Правозахисник у цивілізованому суспільстві

Віталій КУЛАКОВ, керуючий партнер АО «Адвокатська фірма« ADVICE », адвокат

На щастя, або ж на жаль, але в сучасному світі напевно немає дорослої людини, яка б не знала, хто такий адвокат. Єдина різниця буде лише в тому, що для однієї людини — це «розумний, тямущий захисник», для іншої «самозванець і дармоїд», для третьої — «позаштатний співробітник правоохоронних органів, який виконує роль посередника», тощо.

Нам доводиться часто спілкуватися з клієнтами, які розповідають неймовірні історії їх досвіду роботи з нашими так «званими» колегами. Це, звичайно, неприємно, оскільки в нашій країні є досить велика кількість порядних, професійних і щирих правознавців, що люблять і цінують свою роботу.

При тому потрібно розуміти, що якщо про правоохоронну і судову системи люди здебільшого висловлюються негативно, то досить сумнівно, що адвокатура в цій плеяді буде виглядати «білим ангелом». Але все ж, смію повторити, і в правоохоронній, і судовій системі, як і в адвокатурі є величезна кількість людей-професіоналів, які щиро люблять свою професію і сьогодні вкрай важливо довіряти таким людям, допомагаючи їм реалізовувати свої амбіції, і в жодному разі не ототожнювати їх з усіма бідами і гріхами.

Важливо розуміти, що розвиток суспільства вимушено породжує нові правові питання і проблеми, люди так чи інакше змушені захищати свої права. Однак у сучасному світі кожен працює в своєму напрямку і досить часто люди звикли захищати свої права через емоції, що не завжди допомагає. При наявності правової проблеми, необхідні, навпаки, холоднокровність, розважливість і терпіння. При цьому ключовим фактором є й вміння аналізувати ситуацію і застосовувати правильний нормативний акт або норму права, щоб у фіналі отримати потрібний результат. Ось тут і проявляється професіоналізм та своєрідне адвокатське «чуття», яке наряду з іншими позитивними якостями допоможе реально отримати потрібне рішення.

Не зайвим буде і прояв поваги до самого клієнта. Адже ми розуміємо, що деякі адвокати працюють виключно з багатими, вірніше заможними клієнтами, тому прояв поваги і поблажливість до такої категорії людей обов’язковий. Однак, при зверненні людей із менш значним соціальним достатком, невідому чому іноді виявляється деяка зневага й небажання допомагати. Вважаю, що це не прийнятно для адвоката, оскільки адвокат — це як лікар, який, як мінімум, повинен надати першу невідкладну правову допомогу. Іншими словами порадити людині потрібний алгоритм дій, в тому числі через звернення за безоплатною правовою допомогою (за рахунок держави). Ми повинні бути більш соціальними, адже наша місія допомагати людям, тому повага до кожного, в тому числі опонента, — це ознака мудрості і професіоналізму. У нашій компанії прийнято, наприклад, в окремих випадках допомагати людям у правовому форматі абсолютно на безкоштовній основі. І ми це робимо з особливою гордістю.

Підсумовуючи, хотів би просту істину сказати: інститут адвокатури існує виключно для людини, тому якщо всі стануть нелюдами, то й адвокатура, напевно, не потрібна. Повага, толерантність і мудрість — ніколи не повинні залишати нашу свідомість…

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути