Криміналістика та судове експертознавство на сучасному етапі розвитку

Петро БІЛЕНЧУК, керівник Центру криміналістичних і мистецтвознавчих досліджень Київського університету права Національної академії наук України

У Києві пройшла представницька міжвідомча науково—практична конференція «Актуальні проблеми криміналістики та судової експертології», організована Національною академією внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Засадничі положення криміналістичної науки і судової експертології

Сучасний стан розвитку криміналістичної науки і судової експертології, безперечно, є надзвичайно важливим гарантом в контексті забезпечення захисту конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, суспільства і держави загалом від будь-яких загроз, ризиків, небезпек та різного роду злочинних посягань. На сьогодні проблематика розвитку криміналістичної науки і судового експертознавства є актуальною, теоретично і практично значимою, оскільки донині для нашого суспільства залишається невирішеною низка важливих для існування людини, держави та суспільства загалом проблем, що потребують переосмислення в контексті здійснюваної реформи слідчої, детективної і судово-експертної галузі, наявності новітніх наукових криміналістичних знань, експертних методик, формування демократичних правових інститутів, метою яких є забезпечення природної інтеграції України не лише в європейське співтовариство, а й у державні інститути Європейського Союзу.

З огляду на це освітня і наукова спільноти, слідчі, детективи, судді, правозахисники і правоохоронці повинні консолідувати свої зусилля, спрямувати їх на виконання стратегічних завдань забезпечення режиму верховенства права, законності, духовності, справедливості, професіоналізму та належного правопорядку в державі. Тому наразі актуальним є спільний пошук інноваційних шляхів розвитку криміналістичної науки та судової експертології, а також партнерство, координація, співпраця, взаємодія під час здійснення наукових досліджень у цих галузях, а також їх подальше використання в практичній криміналістичній і судово-експертній діяльності.

Криміналістична наука на захисті конституційних прав людини і громадянина

У вітальному слові Володимир Чернєй, ректор Національної академії внутрішніх  справ справедливо зазначив, що тематика конференції є надзвичайно актуальною, а тому зібрала широке коло фахівців провідних освітніх закладів, наукових інституцій та експертів-практиків. Відомо, що серед сучасних пріоритетів діяльності МВС України — це реформування експертної служби, що офіційно закріплено у схваленій Кабінетом Міністрів України Стратегії розвитку МВС України до 2020 року.

Ця проблематика безпосередньо стосується пріоритетних напрямів розвитку криміналістичної науки і судової експертології, оскільки в структурі академії функціонує єдиний в країні профільний освітньо-науковий інститут на базі якого кваліфіковано здійснюють підготовку криміналістів і судових експертів із числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра зі спеціальності «Право (спеціал ізація «Техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування») і здобувачів ступеня вищої освіти магістра (спеціалізація «Судова експертиза»). Володимир Чернєй зверну особливу ухвалу на те, що в даний момент за сприяння МВС України в академії забезпечується спеціалізоване навчання слухачів з використанням новітніх методик системного аналізу кримінальних ситуацій (на базі моделі ILP та Спільної інтегрованою моделі ризиків CIRAM), а також комп’ютерної розвідки, які активно використовуються в країнах Європейського Союзу. Новелами сьогоднішнього дня є й те, що в навчальний процес запроваджено новітні цільові тренінги, квести та майстер-класи з питань використання можливостей нових видів експертних криміналістичних досліджень (передусім психофізіологічних, психологічних, психіатричних, одорологічних, біологічних, ДНК-аналізу, комп’ютерно-технічних, вибухотехнічних, інженерно-технічних, авто-технічних, товарознавчих тощо).

За його словами, саме з цією метою і проводилася дана конференція, яка сприятиме жвавій науковій дискусії, а результати їх обговорення стануть підґрунтям для напрацювання конструктивних пропозицій з метою вдосконалення чинного законодавства, практики його застосування, удосконалення слідчої, детективної, експертної та криміналістичної діяльності. Очевидно, що даний форум сприятиме розширенню формату співпраці, налагодженню партнерських відносин з іншими освітніми закладами, науковими інституціями й практичними експертними установами нашої країни.

Із вітальними словами до учасників конференції звернулися також Станіслав Гусарєв, перший проректор Національної академії внутрішніх справ, та Андрій Саковський, директор навчально-наукового інституту № 2 НАВС, які побажали присутнім творчого натхнення та здобутків, спрямованих на розвиток вітчизняної юридичної науки задля захисту людини, суспільства та держави від кримінальних загроз, ризиків і небезпек. У рамках заходу відбулася урочиста презентація збірника матеріалів міжвідомчої науково-практичної конференції «Актуальні проблеми криміналістики та судової експертології», в якому представлені 145 доповідей і наукових повідомлень учасників конференції.

Криміналістика і судове експертознавство нового тисячоліття

Із ґрунтовними доповідями на форумі виступили академік Олена Вельгинська («Судова та токсикологічна хімія як базовий предмет для встановлення причин отруєння»), старший науковий співробітник Державної прикордонної служби України Олег Ананьїн («Аналіз характерних способів підробки паспортних документів країн ЄС, виготовлених на полікарбонатній основі»), завідувач кафедри криміналістики та судової медицини НАВС Артем Самолін («Поліцейський квест як елемент практичної складової освітнього процесу»), завідувач кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз НАВС Володимир Атаманчук («Термінологія криміналістичних експертиз та її місце в системі криміналістики»), учений секретар Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Віктор Колонюк («Наукові позиції щодо системного аналізу судово-експертних класифікацій»), професор кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз НАВС Андрій Кофанов («Втрачені можливості попередніх досліджень в умовах чинного КПК України») та інші.

Особливо слід відзначити доповідь директора ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ» Миколи Малія «Криміналістичне та судово-експертне забезпечення розвитку квантового майбутнього в третьому тисячолітті», в якій він висвітлив пріоритетні напрями розвитку криміналістики і судового експертознавства в умовах поширення нових ідей четвертої промислової революції, Індустрії 4.0 та суспільства знань у світі. Ця доповідь привернула увагу учасників конференції тому, що оскільки розвиток глобальної електронної соціальної комунікації — це головна стратегічна умова формування відносно нової галузі знань і сфери практичної діяльності в третьому тисячолітті. Очевидно, що сучасний розвиток соціальної мережевої інженерії, яка є «нервовою системою» глобальної електронної комунікації, котра істотно впливає на стан трансформаційних інноваційних процесів, які сьогодні відбуваються в світі. Тому вважаємо, що дискусія про конвергенцію квантового майбутнього нині була б неможливою без виникнення й розповсюдження інтернету та розробки нової технології-Grid і Blockchain.

Свого часу Б. Гейтс справедливо зазначив, що глобальне інтернет-середовище розвивається «зі швидкістю думки», даруючи всім учасникам інтернет-спільноти новітні реалії й можливості спілкування. Фактично в даний час чисельність інтернет-користувачів у світовій спільноті зростає за експонентною. Сьогодні вже впевнено можна стверджувати, що людство загалом реально дедалі все більше й більше занурюється в інформаційно-комунікаційні глибини цивілізаційного розвитку.

Аналізуючи дану ситуацію Н. Ахтирська вказує, що лише за перше десятиліття ХХІ століття кількість користувачів інтернету зросла від 350 мільйонів до понад двох мільярдів. Швидкими темпами змінюються й характеристики комунікаційно-мережевих приладів, їх швидкість та потужність. Закон Мура, емпіричне правило галузі технологій, стверджує, що чіпи процесора — маленькі монтажні плати, що утворюють кістяк будь-якого обчислювального пристрою, стають удвічі швидшими кожних вісімнадцять місяців. А це означає, що в 2025 році комп’ютер працюватиме в 64 рази швидше ніж в 2013 р. Водночас залучення значної кількості людей до світової мережі сприятиме також збільшенню способів вчинення протиправних дій у сфері фінансів, ядерної безпеки, інформаційної безпеки, банківської безпеки, підприємницької діяльності, інтелектуальної власності тощо.

Це підтверджує й О. Зернецька, яка звернула увагу на те, що інтернет сьогодні є конденсованим вираженням глобального полікультурного соціуму в добу глобальної електронної комунікації, яка продукує і транслює нові або оновлені смисли надшвидкими темпами. А це значить, що ІТ-сфера, ІТ-простір, ІТ-право, кіберправо, кіберекономіка, кібербезпека, кіберкриміналістика, кіберекспертологія стають сьогодні надзвичайно пріоритетними об’єктами освітнього, наукового і практичного осмислення.

Слід зазначити, що розвиток глобальної соціальної електронно-мережевої комунікації в інтернет-середовищі є позитивним підтвердженням того, чому була прийнята країнами «Великої вісімки» в Окінаві у 2000 році Хартія глобального інформаційного суспільства (Окінавська хартія). В нашій державі теж визначені основні стратегічні пріоритети побудови електронного суспільства, які юридично закріплені в Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної Мережі та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», яким, зокрема, передбачається вдосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів інформаційних відносин, виробництва, використання, поширення та зберігання електронної інформаційної продукції, захисту прав на інтелектуальну власність, посилення юридичної відповідальності за порушення порядку доступу до електронних інформаційних ресурсів всіх форм власності, за навмисне поширення комп’ютерних вірусів тощо. В зв’язку зі створенням нових інноваційних електронних продуктів та розширення електронних послуг, які надаються в Україні, виникла необхідність прийняття сучасних правових норм, які б регулювали ці суспільні відносини. З цією метою нещодавно були прийняті закони України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року і «Про основні засади забезпечення кібербезпеки Украї ни» від 5 жовтня 2017 року.

У даних вітчизняних і міжнародних правових документах чітко вказується, що розвиток мережі інтернет і інформаційних Grid і Blockchain технологій свідчить про високий рівень інтелектуального потенціалу людини, суспільства, держави, цивілізації, а також прагнення до вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, поліпшення використання наукових досліджень у повсякденному житті для спілкування, обміну думками, ідеями, інноваціями, «ноу-хау», поглядами, творчим та інтелектуальним надбанням в освітній, науковій і праксеологічній діяльності. Водночас, як стверджує Джаред Коен, засновник і директор наукового центру Google Ideas, інтернет є невловимим і таким, що без зупину змінюється, щосекунди стає все більшим і складнішим. Це джерело колосального добра і страхітливого зла. Інтернет — це найграндіозніший в історії унікальний експеримент, де корениться анархія і безпорядок. Ця нова здатність вільного самовияву та безперешкодного руху інформації створила багатий віртуальний ландшафт. Брак всебічного надійного й ефективного контролю призводить до інтернет-тероризму, інтернет-злочинності, інтернет-шахрайства, залякування і переслідування, створюються сайти груп ненависті та форуми, де спілкуються терористи. І це тільки початок.

Нові загрози і виклики

Очевидно, що перед світовою цивілізацією виникли грандіозні можливості й одночасно нові виклики, загрози і небезпеки, які потребують негайного вирішення. Слідча, експертна і судова практика свідчить, що кількість злочинів скоюваних з використанням електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, в тому числі тяжких, середньої тяжкості, невеликої тяжкості в Україні постійно зростає. Якщо в 2016 році в Україні було зареєстровано 865 таких злочинів, то уже в 2017 році зареєстровано понад 3000 кримінальних правопорушень. Судова статистика свідчить, що тенденції вчинення злочинів в Україні і світі в 2018 році з використанням інформаційних технологій вражаючі, оскільки їх кількість стрімко зростає щосекундно, щохвилинно, щогодинно, щомісячно. Більше того, багато кримінальних розслідувань органами судочинства України були зупинені в зв’язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. А це значить, що такі злочини будуть розслідуватися роками.

Очевидно, що наявні в органах правосуддя дані не повною мірою відображають реальний сьогоднішній стан рівня злочинності у сфері інформаційних технологій в Україні. З огляду на це, як справедливо зазначає Н. Ахтирська, сьогодні потребують суттєвих змін закони і відомчі нормативно-правові акти, що регулюють юридичну відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень із використанням комп’ютерних засобів, удосконалення процесуального законодавства щодо збору доказів, розширення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, а також підготовку кадрів для розслідування кіберзлочинів. Адже відомо, що в Україні спеціальна професійна вузівська підготовка кадрів для органів правосуддя, адвокатури і кіберполіції (кіберкриміналістів, кіберекспертів) не здійснюється. Прокурори, судді, кіберполіцейські та адвокати не володіють достатніми правовими, технічними, криміналістичними й експертними знаннями в цій швидко ростучій галузі цивілізаційного розвитку.

В Угоді про асоціацію України з Європейським Союзом визначено, що боротьба з кіберзлочинністю є елементом безпекової політики, задля чого на загальнодержавному рівні доцільно вжити низку законодавчих, організаційних, кадрових, освітніх, правових та ресурсних заходів. Актуальність вказаних питань знайшла своє відображення в Стратегії національної безпеки України, відповідно до якої, зокрема, необхідно підвищити спроможність правоохоронних органів щодо розслідування кіберзлочинів; створити систему підготовки кадрів у сфері кібербезпеки, кіберкриміналістики та кіберекспертології; здійснювати міжнародне співробітництво у сфері забезпечення кібербезпеки.

Генеральний директор Tesla Ілон Маск вважає, що розвиток технологій у галузі штучного інтелекту представляє «найбільший ризик для людської цивілізації». На його переконання, уряд повинен «швидко й рішуче втрутитися» в сферу розвитку штучного інтелекту і встановити для цих досліджень жорсткіші рамки. На його думку, штучний інтелект є набагато фундаментальнішим ризиком для людства ніж дорожні аварії, авіакатастрофи, погані ліки чи неякісна їжа.

Підґрунтям таких прогностичних очікувань слугують перспективи застосування ІТ в різних сферах людського буття. Так, за прогнозом технічного директора Google, технологічного футуриста Рея Курцвейла, в 2044 р. небіологічний інтелект стане в мільярди разів розумнішим ніж біологічний; у 2045 р. — настане технологічна сингулярність і Земля перетвориться на величезний комп’ютер; у 2099 р. — технологічна сингулярність пошириться на увесь Всесвіт. Звідси випливає, що ІТ-простір і ІТ-сфера не є самодостатніми, досконалими і достатньо безпечними явищами та процесами, а тому потребують негайного юридичного, освітнього, наукового і праксеологічного ресурсного забезпечення як на загальнодержавному, так і на недержавному (громадському) напрямах.

Особливої уваги сьогодні потребують питання, які пов’язані з розвитком грід- і блокчейн технологій, введенням в обіг криптовалюти, перспектив ефективного використання Всесвітньої павутини-інтернету, соціальних мереж, комп’ютерних ігор, введенням процедури біометричних паспортів (ID-карток), створенням нових інноваційних стартапів, формуванням банків віртуальної власності, перспектив подальшого розвитку інтернет-речей, електронної комерції, обов’язкового гарантування конституційного права людини на інформацію й забезпечення надійної інформаційної безпеки та реальних механізмів відшкодування завданої шкоди в ІТ-сфері. Тому всі ці проблемні питання правового, криміналістичного і судово-експертного забезпечення цивілізаційного розвитку ІТ-простору є предметом даного дослідження. Всебічний аналіз стану і тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні і світі дозволяє зробити висновок щодо необхідності удосконалення чинного законодавства, розширення організаційно-технічного і ресурсного забезпечення освітньої та наукової діяльності в епоху формування четвертої промислової революції, Індустрії 4.0 та розвитку суспільства знань.

Підводячи підсумки Микола Малій зазначив, що кіберзлочинність і кібертероризм — це сучасні загрози ефективного розвитку суспільства, держави, цивілізації, а тому особливої уваги сьогодні потребують питання розширення наукових досліджень в таких пріоритетних напрямах, як:

1. розробка теоретичних основ нової галузі знань — соціально-комунікаційної електронної інженерії;
2.  формування правового, експертно-криміналістичного, освітного і праксеологічного забезпечення квантового майбутнього;
3.  законодавчого врегулювання правових відносин в соціально-комунікаційній індустрії;
4.  розробка нових засобів, методів, програм і технологій у галузі комп’ютерної криміналістики, кіберекспертології, судової психофізіології та кібербезпеки;
5.  здійснення аналізу стану і тенденцій криміногенного впливу злочинності у галузі соціально-комунікаційної індустрії на засади цивілізаційного розвитку суспільства.

Впровадження новітніх розробок в освітню, наукову і практичну діяльність

Тематичними напрями конференції були також актуальні питання криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, актуальні проблеми судової експертології, інновації у криміналістичній та судово-експертній підготовці здобувачів вищої освіти.

Зазначимо, що в роботі конференції взяли участь працівники Національної поліції України, органів прокуратури, науково-експертних установ, закладів вищої освіти та наукових установ: Національної академії наук України, Київського університету права НАН України, Національної академії прокуратури України Національної академії Служби безпеки України, Національного технічного університету України, «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Національного університету «Одеська юридична академія», Національного юридичного університету імені Яро слава Мудрого, Національного транспортного університету, Херсонського державного університету, Університету державної фіскальної служби України, Львівського державного університету внутрішніх справ, Дніпровського державного університету внутрішніх справ, Харківського університету внутрішніх справ, Національної академії внутрішніх справ та представники громадських організацій. Почесними гостями були: завідувач відділу аспірантури КУП НАН України Раїса Перелигіна, заступник директора ДНДЕКЦ МВС України Людмила Шарай, директор юридичної компанії «АЮР-КОНСАЛТИНГ» Микола Малій, старший науковий співробітник КНДІСЕ Міністерства юстиції України Юлія Форіс, старший офіцер ГЕКЦ Державної прикордонної служби Олег Ананьїн та інші.

Висновки і пропозиції

Під час проведення конференції освітяни, науковці, практичні працівники, аспіранти, студенти різних закладів вищої освіти України мали можливість поспілкуватися з практичними працівниками правоохоронних органів, які активно на передовій протидіють злочинності в різних її проявах, обмінятися думками та ідеями, практичним досвідом з перших вуст почути про сучасний стан криміналістичного та судово-експертного забезпечення розвитку квантового майбутнього в третьому тисячолітті, про нові методики вирішення проблем судової експертології, що має важливе значення для формування свідомості, уявлень про реальне життя, переосмислення певних речей та явищ.

У рамках конференції були обговорені питання щодо подальшої взаємовигідної співпраці в галузі освіти та науки між Київським університетом права НАН України та навчально-науковим інститутом № 2 Національної академії внутрішніх справ.

На завершення слід зазначити, що проведення цього заходу є важливим внеском у розв’язанні актуальних проблем правової науки, криміналістики та судової експертології в нашій державі. Очевидно, правий директор Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру- керівник Експертної служби МВС України Броніслав Теплицький, який зазначив, що плідна робота й конструктивні дискусії, які панували на цій конференції, сприятимуть новим творчим звершенням в імя розбудови та процвітання нашої незалежної й демократичної держави.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути