Жодного вогнезахисту без ліцензії

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Правил з вогнезахисту» від 26 грудня 2018 р. № 1064.

Правила визначають основні вимоги щодо виконання робіт з вогнезахисту матеріалів, виробів, будівельних конструкцій.

Сам же термін вогнезахист означає зниження показників пожежної небезпечності певного матеріалу (тканини, паперу, очерету) або підвищення вогнестійкості конструкції будинків і споруд чи виробу (наприклад проходки, кабелів).

Роботи з вогнезахисту здійснюються шляхом просочування (глибоке чи поверхневе); обробляння (фарбування, обмотування, облицьовування, екранування); заповнення.

Для кожного виду вогнезахисту (ВЗ) має розроблятися окремий Регламент робіт з вогнезахисту та затверджуватися виробником або уповноваженим представником.

Регламент повинен включати в себе призначення та вимоги до застосування ВЗ, технічні характеристики, розрахунок витрат засобу, процедуру застосування, тощо.

Безпосередньо роботи з вогнезахисту мають виконуватись суб’єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію згідно з вимогами Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», а також на підставі проектної документації.

Деревина, що підлягає вогнезахисту, не має містити будь-яких дефектів, грибкових уражень, сторонніх включень, покривів, пофарбування та має бути очищена від пилу та бруду.

Металеві конструкції перед застосуванням ВЗ повинні оброблятися антикорозійним покриттям (ґрунтом). Якщо металеві конструкції раніше вже були оброблені антикорозійним покриттям, виконавець робіт повинен отримати документи, які засвідчують марку ґрунту.

Кабелі обробляються по поверхні. Якщо кабелі зібрані в пучок, обробляється поверхня пучка. Під час проектування вогнезахисту повітроводів має бути врахованим додаткове навантаження, яке створюватиме на повітроводи нанесений ВЗ.

Якість виконаних робіт перевіряється шляхом:

• проведення зовнішнього огляду покриву на відсутність пропусків, рівномірність покриву, систем кріплення або клейових з’єднань на їх надійність;
• проведення вимірювання товщини вогнезахисного покриву через кожні 15 – 20 метрів довжини об’єкта, але не менше ніж у 10 рівновіддалених точках;
• застосування експрес-методу для вогнезахисного просочення.

Поділитися

Твітнути