Щоб залишитися на місці в мінливому світі, треба весь час іти вперед

Катерина КОВАЛЬ,
перший заступник голови Союзу юристів України

Головна соціальна місія, фундаментальне призначення адвокатури — захист прав людини. Саме ця істина проходить крізь усі міжнародно-правові документи, що визначають найзагальніші принципи — «світові стандарти» формування і функціонування адвокатури й легалізації діяльності адвокатів. Вступивши до Ради Європи, Україна взяла на себе ряд зобов’язань, які стосуються, насамперед, приведення її правової та політичної систем у відповідність до вимог Ради Європи. Це – цивілізаційний вибір українського народу на користь європейської демократії, правової держави та активного громадянського суспільства.

Нагальна потреба визначення нових векторів розвитку

Сьогодні Національна асоціація адвокатів України (НААУ) також стоїть перед нагальною потребою визначення нових векторів подальшого розвитку, що зумовлено загостренням політичної ситуації, рядом зовнішніх загроз та внутрішніх ризиків, погіршенням соціально-економічних показників у країні, трансформацією правової системи, що не могло не відобразитися на українській адвокатурі в цілому та на НААУ зокрема. Варто зазначити й те, що у зв’язку з відсутністю плану заходів із реалізації стратегії реформ Національної асоціації адвокатів України роль адвокатури як елемента, що забезпечує змагальність у процесі, неухильно знижується. Хоча є сподівання, що адвокати самі зможуть долучитися до процесу розробки стратегії реформи адвокатури та подальшої імплементації передбаченого в ній плану заходів. Це має бути важливий та новітній документ, який повинен надалі пройти широке публічне обговорення. Він стане основою для подальшої роботи Національної асоціації адвокатів України, інших об’єднань адвокатів, надасть нове дихання подальшому реформуванню адвокатури в нашій країні. План заходів з реалізації стратегії реформ адвокатури повинен увійти до нової програми Президента щодо державної правової політики під умовною назвою «Юстиція — 2020». При тому необхідно забезпечити закріплення в Конституції та законах суспільне значення, роль і місце адвокатури України в правовій державі.

На сьогодні в Україні існують всі передумови для подальшого реформування інституту адвокатури. Проте перед нею постає й цілий ряд проблем. Це, зокрема, невідповідність українського законодавства міжнародним стандартам у галузі надання кваліфікованої юридичної допомоги та організації діяльності адвокатури; відсутність механізму реалізації принципу рівності сторін у суді; недосконалість механізму надання юридичної допомоги; відсутність правового регулювання діяльності адвокатів на території інших держав; відсутність безперервної і цілісної системи підготовки та перепідготовки професійних кадрів адвокатури; наявність певної залежності адвокатських утворень від діяльності органів державної влади; нестача самостійного, корпоративного регулювання адвокатських утворень; відсутність реальної незалежності адвокатів.

Щодо подальших перспектив

Які ж перспективи розвитку української адвокатури? Ми бачимо два можливих варіанти: еволюційний і революційний. Деякі кроки в цьому напрямку вже робляться. При виборі стратегії розвитку української адвокатури необхідно враховувати переваги і недоліки еволюційного й революційного шляхів. Багато фактів говорять про перевагу еволюційного шляху. Справа в тому, що адвокатська корпорація існує не автономно від інших соціальних інститутів, наприклад, вона тісно пов’язана із судовою системою. Кожен адвокат має розуміти філософію рішень корпорації, яку ті, хто прийде після нас, будуть розвивати й збагачувати. Активізація залучення адвокатів у процес формування стратегії розвитку адвокатської спільноти є одним із головних завдань, які стоять перед органами самоврядування сьогодні. Здійснити це можливо, зробивши процес прийняття рішень такими органами максимально прозорим і публічним. Ухваленню важливих для адвокатів рішень має передувати їх широке обговорення, тоді ці рішення не будуть піддаватися критиці, а, навпаки, супроводжуватимуться колективною волею до виконання.

Звісно законодавство не може влаштовувати всіх і бути виключно позитивним. Але зараз, на мою думку, вже не час говорити про недоліки, оскільки перед нами стоїть інше, більш важливе завдання – зробити так, щоб реформа проходила з урахуванням пропозицій усіх адвокатів. Адвокатське співтовариство об’єктивно зацікавлене в ефективності реформи правоохоронної системи, в незалежному, справедливому і кваліфікованому суді, у високому авторитеті судової влади, у розвитку правової державності в Україні. Зараз готуються нові зміни до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», працює робоча група, і самими адвокатами вносяться вагомі пропозиції щодо вирішення проблем, що виникли при реалізації нинішньої редакції закону, з метою посилення гарантій адвокатської діяльності.

Останнім часом інформаційний фон навколо реформи адвокатури знову на піку.

В 2012 році законодавець, не маючи можливості ідентифікувати адвокатуру в системі соціальних явищ — не державний орган, не комерційна організація, не політична партія тощо, відніс її до інституту, визначення поняття якого до сьогоднішнього дня ні вітчизняною наукою, ні законодавцем ще не дано. Організація публічного права створена як організація приватного права. Бюджет організації за 5 звітних років складає понад 200 млн гривень, однак звіт про витрати коштів з’їздом не затверджено, що викликає сумніви в нецільовому їх використанні в членів НААУ. Створюється враження, що наш законодавець, поспішив привласнити цей титул публічно-приватної організації першого, не властивому, на його думку, для цього інституту — адвокатури.

РАУ: принцип корпоративного примусу

Фундаментальними основами діяльності адвокатури завжди були самоврядування, незалежність від державних органів, дотримання моральних вимог професії, законність. Однак виконання рішень РАУ останнім часом забезпечуються силою корпоративного примусу.

Зараз осьовий час історії адвокатури, коли корпорація усвідомлює й змінює свою історію, а значить перейде в іншу свою якість. Сьогодні період появи раціональної філософії діяльності інституції та етично орієнтованих членів. Адвокатура багато років стояла перед нагальною потребою визначення нових векторів подальшого розвитку, що було зумовлено загостренням політичної ситуації, рядом зовнішніх загроз та внутрішніх ризиків, погіршенням соціально-економічних показників у країні, трансформацією правової системи, що не могло не відобразитись на українській адвокатурі в цілому.

Вимоги Ради Європи та неузгодженість дій влади

Рада Європи неодноразово вказувала на невиконанню Україною зобов’язань, взятих нею при вступі до РЄ, щодо проведення деяких структурних реформ в адвокатурі. Так, 14 грудня 2017 року був презентовано глибокий аналіз діяльності самоврядування адвокатури «Звіт по результатах оцінки потреб адвокатського самоврядування в Україні в рамках проекту «Консолідація реформи правосуддя в Україні», що реалізується Радою Європи в 2017—2018 рр. З аналізу помилок роботи органів самоврядування знову постала потреба запропонувати черговий законопроект про адвокатуру та адвокатську діяльність, який би враховував сучасний стан української адвокатури і не надумані, штучні, а реальні виклики для її становлення як європейської демократичної правозахисної інституції в українському соціально-правовому просторі.

Адвокатура України обрала європейський шлях розвитку й послідовно повинна рухатися вперед. Для цього необхідна інтелектуальна консолідація всієї адвокатської спільноти, програма реформи адвокатури та стратегія розвитку.

Історично з 1992 року непослідовністю та неузгодженістю дій гілок влади в Україні була створена штучна ситуація, яка негативно впливала на роботу існуючої асоційованої адвокатури України. Саме адвокатура, будучи єдиним хранителем стабільності та етичних традицій у сфері судочинства, послідовно піддавалася дискримінаційним діям з боку держави. Однак з 1992 року лідери адвокатури Тетяна Варфоломєєва, Сергій Сафулько, Йосип Бронз та інші завжди знаходили важелі впливу й достойно писали історію інтелектуальної еліти нації. Нинішні очільники НААУ втратили корпоративні традиції й пишуть свою історію — конфліктів уже всередині адвокатури і ззовні.

Провалений тест на демократичність

Ставлення державної влади до адвокатури і преси — це безпомилковий тест на демократичність та законоповагу, що дає чітке уявлення про істинні цінності, продекларовані й визнані владою. Історія неодноразово підтверджувала: сильна незалежна адвокатура, так само як і незалежна преса, несумісна з будь-яким тоталітарним чи авторитарним режимом. Сама суть адвокатської професії прирікає її на відкриту й непримиренну боротьбу із протизаконням, звідки б воно не походило, в тому числі і з провладним правовим нігілізмом. Національна асоціація адвокатів України за останні 5 років не витримала тест на демократичність у середині корпорації.

У 2018 році необхідно систематизувати проблемні питання організації адвокатської спільноти, виробити концепцію щодо вдосконалення адвокатської діяльності з надання правової допомоги громадянам та юридичним особам. Науковцямадвокатам при формулюванні основ адвокатології слід брати до уваги стратегічні напрямки діяльності адвокатів та адвокатської спільноти з урахуванням суспільних потреб у правовій допомозі й досліджувати їх у межах філософії цієї науки про адвокатуру. Науковий підхід до сучасних проблем адвокатури України дозволить виявити такі диспропорції, які закладаються при запровадженні монополії адвокатури в судах та ієрархії системи органів адвокатського самоврядування, включаючи виникнення в адвокатському середовищі адміністративної конкуренції на зайняття посад в органах адвокатського самоврядування й боротьби за владу, створення ще одного владного утворення замість підвищення якості та доступності правової допомоги адвокатів.

Нові завдання адвокатури

Нове завдання адвокатури у 2018 році це — створення професійної всеукраїнської мережі адвокатів-лідерів, які об’єднані насамперед спільними цінностями і бажають будувати майбутнє адвокатської професії разом. А ще — сформувати нове бачення майбутнього адвокатури та стратегію її розвитку, створити міжрегіональну платформу для комунікації та професійного зростання адвокатської спільноти. Незалежність від зовнішнього впливу, висока якість правничої допомоги, добросовісність та доброчесність, відкритість та відповідальність перед суспільством є саме такими цінностями майбутньої української адвокатури, які здатні відновити повагу і довіру до адвокатської професії.

Наразі адвокатське співтовариство завмерло в нетерпінні і страху, очікуючи нові законодавчі ініціативи. Хтось із мудреців сказав: «Щоб залишитися на місці у мінливому світі, треба весь час іти вперед». Сподіваюся, адвокатура буде йти вперед і серйозно лобіювати свої проекти, вона не зупинятиметься на досягнутому. Якщо нам байдужі методи і способи регулювання нашої діяльності, можна спокійно дочекатися змін. Але я впевнена, що адвокатура сама прагнутиме серйозно впливати на процеси змін у державі, аби вони були не до гіршого, а до кращого для адвокатів.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути