Коли можна оформляти тимчасовими деклараціями товари, отримані по трубопроводу чи лініях електропередачі?

Набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про митні декларації» від 24 квітня 2018 р. № 344.

За новою редакцією п. 26 декларант має право не надавати акти приймання-передачі товарів, ввезених трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, якщо місця митного контролю таких товарів розташовані на тимчасово окупованій території України. Також акти можуть не надаватись, коли товари переміщені на тимчасово окуповану територію України з території суміжної держави, на якій розташовані прилади обліку.

Під час оформлення додаткових декларацій на товари, що ввезені трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, декларант надаватиме довідку про кількість таких товарів.

У випадку оскарження покупцем ціни товару за договором ЗЕД під час його ввезення,  оформлення додаткових декларацій здійснюється без надання актів приймання-передачі та рахунків-фактур на підставі договору, арбітражного рішення, яке визначає ціну товару, та довідки, наданої перевізником, що підтверджує кількість таких товарів.

Декларант може використати тимчасову декларацію (якщо не володіє точними даними про товар), зокрема якщо характеристики, які впливають на оподаткування товару, можуть бути встановлені після проведення його дослідження (абз. 2 п. 29).

Згідно з оновленим абз. 6 п. 29 після відібрання зразків товару в рамках процедур митного контролю, може бути здійснено випуск товарів до одержання результатів відповідних досліджень за дотриманням умов:

• товари не підпадають під дію заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України відповідно до ч. 21 ст. 356 Митного кодексу України;
• усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар;
• якщо митним органом не визнано заявленої митної вартості товарів та ним сплачено різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів.

Якщо митний орган прийняв рішення про відмову у митному оформленні через неправильний розрахунок суми фінансової гарантії, то у рішенні має бути зазначена інформація про найбільшу величину вартості товарів для розрахунку такої суми.

Поділитися

Твітнути