Поки суд та діло

Галина ХЕЙЛО,
голова правління банку «Айбокс банк»,
фундатор «Фінансово-аналітичного центру»

Цілком очікувано, що створення Вищого антикорупційного суду значно посилить всю судову систему України, але не менш важливо попереджати економічні умови виникнення корупції.

Як відомо, 11 квітня 38 суддів Вищого антикорупційного суду і його апеляційної палати склали присягу в Кловському палаці в Києві. Влада сподівається, що Вищий антикорупційний суд значно посилить всю судову систему України. Водночас в Transparency International, яка спеціалізується на складанні антикорупційних рейтингів країн — раніше заявляли, що одним з головних стримуючих факторів антикорупційного прогресу досі залишається брак політичної волі. На думку фахівців організації, більшість її рекомендацій були проігноровані владою України. Лише частково виконана рекомендація на 2018 рік. За даними тої ж Transparency International, створенням Антикорупційного суду в минулому році Україна дещо поліпшила свої показники в антикорупційному рейтингу, зайнявши 120-те місце (у 2017 році —130 місце) серед 180 країн світу і набравши за результатами дослідження «Індекс сприйняття корупції-2018» 32 бали (в минулому році — 30).

Утім зводити боротьбу з корупцією лише в судову площину — неправильно, слід попереджати економічні умови її появи. Наприклад, Антикорупційну програму на 2019—2020 роки оприлюднила нещодавно Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Головною метою цієї програми є посилення діючих та прийняття додаткових заходів, спрямованих на попередження корупції в усіх напрямках діяльності. Згідно зі звітом комісії, визначені чотири напрямки діяльності та функцій, найбільш уразливих до корупційних правопорушень. Це ліцензійна і реєстраційна діяльність, інспекційна, розгляд справ і правозастосування, проведення процедур закупівель.

Імплементація міжнародних антикорупційних стандартів в Україні – незворотний процес, який знаходиться під пильним наглядом громадянського суспільства і міжнародних спостерігачів. Міжнародний валютний фонд оцінює втрати України від корупції в 2% ВВП, що еквівалентно двом бюджетам Нацполіціі, більше десяти щорічних бюджетів Генеральної прокуратури. Це близько двох третин оборонного бюджету, 1,6 щорічного бюджету на охорону здоров’я, більше 2,3 щорічного бюджету на систему освіти. Такі кошти могли б бути використані на виплату зарплат поліцейським, лікарям, вчителям.

«Між рівнем корупції і ВВП на душу населення в країні існує тісний зв’язок», — роблять висновок експерти МВФ.  10За розрахунками фонду, подолання всього одного щабля в міжнародному індексі корупційних ризиків означало б зростання доходу на душу населення приблизно на 1,35%, а інвестицій — на 4%. Якщо рівень корупції в Україні залишиться незмінним, то до 2040 року доходи українців не будуть перевищувати 30% від середнього показника ЄС (зараз цей показник становить 20%).

Якщо даний показник буде знижений хоча б до найгіршого показника серед країн ЄС, то ВВП на душу населення в Україні може зрости до 40% від середньоєвропейського рівня. Тому боротьба з корупцією — питання економічного процвітання й один із критеріїв для отримання Україною наступного траншу МВФ, прибуття оціночної місії якого очікується в травні-червні цього року.

Разом із тим, корупція в Україні є наслідком неефективного державного управління, тому важливо проводити реформу корпоративного управління. Створювати сприятливі і гнучкі умови для ведення прозорого приватного і державного бізнесу, надаючи більше економічних свобод і знижуючи кількість бюрократичних процедур та узгоджень. Прив’язати зростання доходів в державному секторі до аналогічного показника в приватному, щоб зарплати чиновників і представників приватного бізнесу росли пропорційно. У країнах із сировинною економікою рівень корупції, як правило, більш високий ніж у тих, які орієнтуються на розвиток нових технологій, тому Україні слід зосередитися на створенні продукції технологічної, з більш високою доданою вартістю.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути