Думка експерта

Заробити на імені

Опубліковано

19.05.2019

Марія КОВАЛЬ, адвокат юрфірми
«Ілляшев та Партнери»

Чи здатна Україна збільшити свій експорт, використовуючи механізм захищених географічних зазначень? Цей механізм активно застосовує Євросоюз, в тому числі задіює всі шляхи блокування використання географічних назв, які є власністю членів ЄС, третіми країнами.

Зокрема, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна з 2026 року повинна відмовитися від географічних зазначень товарів українського виробництва, які є захищеними в Європейському Союзі, наприклад «Шампань» («Champagne»), «Коньяк» (Cognac), «Мадера» («Madera»), з 2023 року — таких як «Фета» («Feta»), «Пармезан» (Parmigiano Reggiano).

Так занепокоєння ЄС можна зрозуміти. Адже географічні зазначення повиннi гарантувати, що відповідна продукція має певні якості, зумовлені характерними для даного місця природними умовами та/або людським фактором. Проте чи здатна Україна, відмовившись від «контрафактного» використання європейських назв, повторити шлях ЄС, заробляючи на власних географічних зазначеннях?

Уже незабаром ми побачимо перші реальні кроки в цьому напрямку. Наразі урядом затверджено перелік пріоритетних вітчизняних географічних зазначень, які будуть зареєстровані найближчим часом. Серед них — географічні зазначення для вина («Шабський», «Ялпуг», «Закарпаття», «Білгород-Дністровський»), сиру («Гуцульська овеча бриндзя»), кавуна («Херсонський кавун»), черешні («Мелітопольська черешня») та меду («Карпатський мед»). Реєстрація цих географічних зазначень в Україні означає, що вони автоматично охоронятимуться і в Європі, тобто їх окрема реєстрація (перереєстрація) в Європейському Союзі не потрібна.

Що дасть Україні такий крок? І чи вплине це на продаж товарів? Адже ключова ідея такого брендування — можливість уникнути введення споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.

Проте запропоновані для реєстрації назви не є добре відомими поза межами нашої країни, а відповідно, невідомо i про приклади «незаконного» використання цих назв. Тим більше, що і для українських споживачів географічні зазначення поки не зовсім добре зрозумілі, оскільки вітчизнянi виробники широко використовують для своєї продукції захищені в Європі географічні зазначення (моцарела, пармезан, коньяк, шампанське). А відповідно, споживачі повною мірою не можуть пов’язувати товари під оригінальними географічними зазначеннями з будь-якими особливими характеристиками та якістю. Водночас європейський досвід дає приклади, коли надання правової охорони географічним зазначенням товарів призводило до різкого зростання продажів. Наприклад, за шість років після реєстрації 2009 року Aceto Balsamico di Modena PG обсяг його виробництва в грошовому вираженні виріс на 67%, а експорт — на 57%. І не випадково. Як свідчить практика, при розмежуванні товарів під географічними зазначеннями і товарів, які не мають до них стосунку, споживачі починають надавати перевагу тим із них, які виробляються в певному регіоні.

Чи спрацюють ці правила в Україні? Безперечно. Адже тепер зазначення, що вказують на походження товару, які споживачі обирають завдяки певним характеристикам, матимуть належну правову охорону. Це дозволить вітчизняним виробникам використовувати унікальність продукції для привертання уваги споживачів.

Джерело: Юридичний вісник України