Connect with us

Думка експерта

«Сліпа зона» Феміди

Опубліковано

⚡ AI SUMMARY
У статті про звіт World Justice Project щодо доступу до правосуддя аналізується ситуація в Україні порівняно з США та деякими європейськими країнами. Хоча частота юридичних проблем в Україні нижча, українці менш обізнані щодо отримання допомоги. Найпоширеніші проблеми - споживчі, боргові та публічні сервіси. Важливо, що в Україні громадяни мають меншу впевненість у справедливому вирішенні питань та відчувають більші фінансові труднощі у їх вирішенні. Автор робить висновок, що впровадження альтернативних методів вирішення спорів, зокрема медіації, може значно здешевити доступ до правосуддя.

Олексій РЕЗНІКОВ, партнер ЮФ «Астерс», адвокат, заслужений юрист України

Нещодавно Worldjusticeproject випустив звіт «Global Insights on Access to Justice», в якому проаналізовано стан справ з доступом до правосуддя в 101 країні світу за останні кілька років.

Звіт вийшов великий і цікавий, з масою цифр. Давайте проаналізуємо, як ця маса цифр може бути застосована в нашому повсякденному житті й вирішенні конфліктів.

Відразу обмовимося, що підхід до поняття «правосуддя» в сьогоднішній формальній українській парадигмі поки обмежується судами — українська Конституція містить однозначну норму про те, що правосуддя в Україні здійснюється лише судами. У той же час західний світ має тенденцію дивитися на це питання ширше й включати в поняття «правосуддя» не тільки суди, а й інші законні позасудові процедури вирішення спорів, які допомагають сторонам отримати справедливий процес і результат.

Повернемося до самого звіту. У ньому зазначено, що «краще розуміння людських потреб у сфері цивільних правовідносин і досвіду громадян щодо доступу до правосуддя є необхідним для більш якісного дизайну й розробки державних політик, які супроводжують економічний розвиток і всеосяжне зростання». З цим складно не погодитися, а перекладаючи сказане на сучасний український контекст — розуміння того, які проблеми є в громадян щодо доступу до правосуддя (крім корумпованості судів, які залишимо в цій статті за дужками), дає розуміння в якому напрямку необхідно проводити реформи — змінювати закони і правозастосовану практику.

Для підготовки звіту в респондентів, серед іншого, запитували про: типи юридичних проблем, з якими вони стикалися за попередні 2 роки, джерела допомоги, до яких зверталися респонденти, спосіб вирішення проблеми — через формальні інституції і неформальні методи, результат таких рішень, сприйняття якості процедури й рішення, вартість вирішення питання.

Загальні висновки по всіх країнах в звіті говорять, що більшість людей в проблемних питаннях не звертаються до юристів і суду. «Менше третини (29%) людей, що зіткнулися з юридичною проблемою, звернулися за допомогою в будь-якій формі, щоб допомогти їм краще зрозуміти або вирішити їх проблему, а ті, хто прагнув допомоги, в основному вважали за краще звернутися до членів сім’ї або друзів. Ще менше (17%) передало свою проблему органу влади або третій стороні для посередництва або вирішення їхньої проблеми, при цьому більшість вважає за краще вести переговори безпосередньо з іншою стороною».

У той же час використання альтернативних методів суперечок веде до економії ресурсів усіх сторін, включаючи державу, і дає можливість сторонам отримати справедливу для них процедуру. Тому ми вирішили порівняти стан справ в Україні, США, які є батьківщиною сучасного альтернативного вирішення спорів, до якого відноситься і медіація, та в 4-х європейських країнах, де найбільш поширене використання медіації. Згідно з інформацією від європейських колег, досвід застосування медіації найбільш поширений у Німеччині, Італії, Нідерландах і Великобританії — в кожній із них проводиться понад 10 тисяч медіацій у рік.

Отже, що говорить мова цифр звіту? Частота виникнення проблем: перше, що хочеться відзначити, дивлячись на ці цифри — відсоток опитаних (а їх було близько 1 000 осіб у кожній країні), які стикалися з проблемами юридичного характеру в Україні нижче (43%) ніж в обраних 4-х європейських країнах і США (від 51% до 75%), але серед них відсоток тих, хто знав, де отримати пораду та інформацію, — нижче, ніж в інших порівнюваних країнах: в Україні — 54%, в порівнюваних країнах — від 63% до 76%. В Україні порівняно рідше громадяни стикаються з юридичними питаннями, але в тих випадках, коли вони з ними стикаються, істотно менша кількість громадян розуміє до кого звертатися за допомогою.

Типи проблем: і в Україні, і в 5 порівнюваних країнах найпоширенішими типами проблем є споживчі, грошові й боргові питання та публічні сервіси. У той же час, у Нідерландах, Великобританії, США та Німеччині в трійку сфер-лідерів також входять житлові питання.

Співвідношення вирішених і невирішених питань: Україна вписується в тренд по співвідношенню вирішених і заморожених питань у зазначеному пулі країн — 47% опитаних вирішили питання (41—48% відповідно), ще для 21% проблема залишилася невирішеною (17—22% відповідно).

Справедливий результат: на рівні очікувань, впевненість громадян, що вони зможуть досягти справедливого рішення (а саме для цього й вибудовуються системи правосуддя) в Україні на порядок нижче — 49% респондентів, тоді як у порівнюваних країнах цей показник коливається від 57% в Італії до 71% в США. У той же час, за підсумком вирішення ситуації 62% респондентів в Україні порахували, що процедура була справедливою, що вписується в загальний тренд порівнюваних країн (48% — 68% відповідно), як і середній час, що витрачається на вирішення питання (9.9 місяців в Україна і від 5.8 в Нідерландах до 11.1 в Німеччині).

«Але є одне але: в Україні 30% респондентів стверджують, що їм було складно або майже неможливо знайти кошти, необхідні для вирішення питання, в той час як у порівнюваних країн відповідний показник істотно нижчий — 19% в Італії та 10—13% в інших країнах.

І ось тут давайте повернемося до того принципу, за яким ми вибрали країни для порівняння — за поширеністю в них альтернативного вирішення спорів та медіації, зокрема. Як ми бачимо, при всій сумірності тематики проблем в Україні сьогодні, з її монополією судів на правосуддя, доступ до правосуддя вимагає майже вдвічі більше кош тів, ніж у країнах, де медіація поширена.

Тому, коли говорять про реформу судоустрою, складається враження, що періодично із зони видимості випадає сама мета проведення такої реформи. Тут логічно замислитися над питанням: «Чому важливо провести реформу судоустрою? На що це впливає?». Щоб підвищити якість роботи судів і тим самим забезпечити доступ до правосуддя та ефективність вирішення спорів, швидше за все, почуємо ми у відповідь, — а навіщо це? Це дає громадянам простір, визначеність та інструмент вирішення на випадок зіткнення з проблемами. Іншими словами, суд — це своєрідний майданчик, де держава за заданими правилами надає послугу громадянам для вирішення їх проблем.

В Україні ж на сьогодні в спробах «відремонтувати» майданчик судів, в «сліпій зоні» залишається питання розширення рамок самого підходу до концепції правосуддя в Україні. Як ви, можливо, пам’ятаєте, на початку цієї статті ми говорили про те, що в західну концепцію правосуддя включаються і позасудові процедури вирішення спорів, які допомагають сторонам отримати справедливий процес і результат. Можливо, і в Україні прийшов час не лише «відремонтувати» судовий «майданчик», а й побудувати поруч ще один — для альтернативного вирішення спорів?

(Дана стаття підготовлена в співавторстві з Наталією Безхлібною, юристом ЮФ «Астерс», сертифікованим медіатором CEDR (Великобританія)

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.