Судова практика
Рішення суб’єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися в порядку цивільного або господарського судочинства
Спір про визнання недійсним наказу управління Держгеокадастру та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки у приватну власність є приватноправовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства
20 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Обухівське» у справі № 911/44/17 (провадження № 12-225гс18) за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання недійсним наказу та зобов’язання вчинити дії.
За матеріалами справи, радгоспу-комбінату «Обухівський» було передано в користування 1687,9 га землі в межах плану користування для сільськогосподарського виробництва.
ПАТ «Обухівський», як законний землекористувач земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області в межах плану користування, звернувся до суду, вважаючи що ГУ Держгеокадастру 12 березня 2016 р. видало наказ про надання у власність іншій особі земельної ділянки, яка знаходиться в межах ділянки позивача, та стверджував, що видаючи оспорюваний наказ, відповідач порушив право постійного користування позивача земельною ділянкою на підставі чинного державного акта на право постійного користування землею. Свою вимогу про визнання недійсним наказу та зобов’язання вчинити дії обґрунтовував тим, що згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом; без добровільної відмови позивача та/або рішення про вилучення земельної ділянки оспорюваний наказ є прийнятим усупереч чинному законодавству та порушує право користування земельною ділянкою позивача, а відтак має бути визнаний недійсним.
Господарський суд Київської області позов задовольнив повністю, а саме: визнав недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність; скасував в Поземельній книзі відповідний запис. Рішення суду вмотивовано тим, що оскільки в порядку приватизації у приватну власність працівників чи пенсіонерів сільськогосподарського підприємства можуть бути передані лише земельні ділянки щодо яких припинено право постійного користування цього сільськогосподарського підприємства у встановленому законом порядку, то передача у власність спірної земельної ділянки іншій особі є незаконною, а оспорюваний наказ – недійсним.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 27 червня 2018 р. рішення скасував, а провадження у цій справі закрив, зазначивши, що спір, який виник, є приватноправовим і за суб’єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов’язки фізичної особи – нового власника спірної земельної ділянки.
За результатами розгляду Велика Палата дійшла висновку, що порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено ст.ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України.
При цьому порядок паювання земель та виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) установлено відповідно Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» і Законом України від 5 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Таким чином, рішення суб’єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред’являти до суду позову для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред’явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю) що виникло в результаті та після реалізації рішення суб’єкта владних повноважень.
Ураховуючи, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру про надання земельної ділянки у власність фізичній особі та скасування запису в Поземельній книзі, такий спір є приватноправовим і за суб’єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов’язки цієї фізичної особи.
Рішення в ЄДРСР
