Судова практика
Відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою оскаржується в адміністративному суді, оскільки не стосується питань власності
Оскарження відмови суб’єкта владних повноважень в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність має відбуватися в адміністративному суді
28 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 826/5735/16 (провадження № 11-986апп18) розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 р.
За матеріалами справи, позивач звернувся до Міськради із клопотанням та доданими до нього матеріалами, у якому порушував питання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної орієнтованою площею до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Міськрада ухвалила рішення про відмову у наданні дозволу та на обґрунтування свого рішення відповідач зазначила про відсутність згоди землекористувачів, а також наявну вимогу органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Жуляни» міста Києва від 4 січня 2016 р. № 1/1 щодо недопущення відведення земельних ділянок, якими вони користуються, іншим громадянам.
Вважаючи це рішення незаконним, позивач звернувся до суду. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 11 листопада 2016 р. позов задовольнив, мотивуючи своє рішення тим, що відмова Міськради у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суперечить нормам Земельного кодексу України, оскільки відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що бажана позивачем земельна ділянка надана у користування будь-яким юридичним чи фізичним особам.
Київський апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції і закрив провадження в адміністративній справі, вмотивувавши своє рішення тим, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, оскільки стосується перевірки правомірності рішення міської ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якою користуються інші особи.
У касаційній скарзі позивач порушував питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції, наполягаючи, що спір у цій справі є публічно-правовим, оскільки відповідач, приймаючи рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки діяв як суб’єкт владних повноважень, до того ж жодним належним і допустимим доказом не підтверджено наявності у будь-кого існуючого речового права на зазначену земельну ділянку. Крім цього, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з неправомірністю його прийняття.
Велика Палата Верховного Суду відзначила, що спірні правовідносини у цій справі є аналогічними тим, яким вона вже надала оцінку у постанові від 30 травня 2018 р., переглядаючи справу № 826/5737/16 між цими ж сторонами, а підстав для відступлення від наведених у зазначеному рішенні висновків, не встановлено.
Зокрема, у згаданому рішенні Велика Палата встановила, що предметом спору в цій справі є рішення Міськради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Питання, пов’язаного з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб, у позивача не виникало. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов’язані з неправомірністю його прийняття.
Отже, Велика Палата дійшла висновку, що Міськрада під час прийняття спірного рішення про відмову позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність здійснювала владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах орган місцевого самоврядування реалізовував свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Рішення в ЄДРСР
