Законодавство
Судова реформа: які зміни передбачає законопроект від Президента?
Людмила СЛИВА, менеджер проектів, юрист кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй Суд!»
Новий парламент — нові реформи, зокрема і судоустрою. Що пропонують змінити і як це відбувається — в матеріалі про профільний законопроект, що вже готовий до другого читання.
На офіційному сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту № 1008 до другого читання. Це зараз основний законопроект, яким має бути заданий тон змін у судовій системі. Чи зазнав він значних змін після першого читання і що очікує українську судову систему? Спробуємо в цьому розібратися.
Про Верховний суд
Верховний Суд, сформований у результаті двох конкурсів у 2017 та 2019 рр. складається із 200 суддів. Законопроектом № 1008 пропонується зменшити штатну чисельність суддів найвищої судової інстанції вдвічі — до 100. Попри палкі дискусії навколо цієї теми, норма залишилася до другого читання.
Тотальне оновлення ВККСУ
Новим законопроектом передбачена кардинально нова процедура добору членів Вищої кваліфікаційної комісії. Більше жодних квот від з’їздів суддів, Державної судової адміністрації тощо. Добирати членів комісії пропонується за результатами відкритого конкурсу, що проводитиме Конкурсна комісія. До її складу потенційно увійде 3 міжнародні експерти та 3 члени Ради суддів України. Проте є в законопроекті ще один елемент, який дозволить кардинально оновити склад комісії — мова про вимогу, що колишні члени ВККСУ та ВРП не зможуть претендувати на місце в новому складі комісії. Автори законопроекту також пропонували віддати затвердження регламенту ВККСУ Вищій раді правосуддя, що потенційно могло впливати на незалежність комісії. Втім у документі до другого читання цієї норми вже немає.
Процедури, які розпочала ВККСУ старого складу, триватимуть, але не всі
Наразі у ВККСУ триває одночасно декілька процедур: кваліфікаційне оцінювання суддів, добір суддів на вакантні посади в місцеві та апеляційні суди, формування суддівського складу Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Законопроектом, підготовленому до другого читання, передбачено, що з дня набрання чинності цим законом ВККСУ протягом 2 місяців завершує процедуру добору на посади суддів місцевих судів. Інші ж процедури продовжуються вже новим складом комісії.
Що, це може означати? Я думаю, те, що заміщення вакантних посад в апеляційних судах, конкурс на які вже стартував, та завершення створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути відтермінований, адже сфомується новий склад комісії, як передбачено законопроектом, протягом 90 днів (в редакції до першого читання було 30). Призупиниться, очевидно, також і процес кваліфікаційного оцінювання суддів.
Про Комісію з питань доброчесності та етики
Законопроектом передбачено формування спеціальної Комісії з питань доброчесності та професійної етики, основним завданням якої буде забезпечення підконтрольності діяльності членів органів суддівського врядування — ВРП та ВККСУ. Зокрема, саме ця Комісія потенційно порушуватиме питання про звільнення членів Вищої ради правосуддя та вищої кваліфікаційної комісії суддів. До її складу входитиме, згідно проекту закону, 3 міжнародні експерти та 3 члени ВРП.
Враховуючи це, а також те, що голосування за прийняття рішення в Комісії відбуватиметься простою більшістю від присутніх на засіданні, то потенційний конфлікт інтересів очевидний (але якщо голосів за і проти буде порівну — перевага все ж за міжнародниками).
Законопроектом передбачено, що до складу комісії, що здійснюватиме добір членів ВККСУ та Комісії з питань доброчесності та етики, як зазначалося, крім українських фахівців входитимуть і міжнародні експерти (відібрані за аналогією формування Громадської ради міжнародних експертів під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду). Проте вже до другого читання законопроект попрямує з нормою, що не лише міжнародні організації делегуватимуть осіб на зайняття місця такого експерта, але і інші «іноземні організації». Не відомо достеменно, про які саме іноземні організації потенційно може йти мова, оскільки від цих організацій залежить рівень незаангажованості таких експертів.
Джерело: Юридичний вісник України
