Судова практика
Повідомлення прокурором суб’єкта владних повноважень про майбутнє звернення до суду не може слугувати механізмом продовження строків звернення до суду
Строк звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав для такого звернення, а не моменту створення самого суб’єкта чи наділення його відповідними функціями
13 лютого 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула у справі № 826/13768/16 розглянула касаційну скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 р. за позовом САП до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, ТОВ «Парі» про визнання недійсним рішення у частині погодження надання дозволу на користування надрами з метою видобування природного газу і відповідного наказу в частині оформлення спеціального дозволу та самого спеціального дозволу.
29 серпня 2016 р. САП звернулася до суду із зазначеними вище вимогами та на обґрунтування заявлених вимог зазначала, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами з порушенням установленого порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.
Відповідач заперечив проти позову, вказавши, що САП не є належним позивачем у справі та не має права на звернення до суду, у позові фактично поєднано в одній особі і позивача і відповідача – Держгеонадра, чим порушено основні засади адміністративного судочинства України; відсутні законодавчі підстави для визнання недійсним протокольного рішення міжвідомчої робочої групи та наказу Мінприроди. Також відповідач зазначив, що позивач порушив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виявлення суб’єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 28 грудня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, залишив без розгляду позовну заяву САП з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 р.), без поважних причин.
Позивач подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що суди не врахували, що саме Держгеонадра відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 326-р «Питання Державної служби геології та надр» є органом, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позивач звернувся до суду з позовом поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України. Початок перебігу строку, встановленого для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень, не пов’язується з моментом створення такого суб’єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.
Отже, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб’єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб’єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
Підставою звернення прокурора з вимогами до адміністративного суду є порушення або загроза порушення інтересів держави у випадках, якщо захист цих інтересів не здійснює або його неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З матеріалів справи зрозуміло, що підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду стало наведене в позові порушення відповідачами законодавства під час розгляду документів та надання спеціальних дозволів на користування надрами ТОВ «Парі», що, на думку прокурора, свідчить про порушення інтересів держави.
Враховуючи викладене, Велика Палата не знайшла підстав для відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 3 листопада 2015 р. у справі № 810/2041/14, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, та звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень.
Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач, звернувшись 29 серпня 2016 р. до суду із цим позовом, у якому просив визнати недійсними оскаржувані рішення, пропустив строк звернення до суду, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду підтримала висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 3 листопада 2015 р. у справі № 810/2041/14, щодо того, що шестимісячний строк звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають право на таке звернення, і не пов’язується з моментом створення такого суб’єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією
Підготував Леонід Лазебний
