Зе-«оптимізація» вітчизняних судів: суддям реформа не подобається

29–30 жовтня в конгрес­холі готелю «Президент» у Києві пройшов XVII позачерговий з’їзд суддів України. Його позачерговість пояснювалася нагальною необхідністю визначити, по­перше, трьох суддів Конституційного Суду України, котрі обираються за квотою з’їзду суддів, оскільки зі складу КСУ вибули обрані до суду ще в 2010 році судді Наталія Шаптала, Михайло Гультяй і Михайло Запорожець, по­друге, бажанням заповнити два вакантних місця в складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що також мають укомплектовуватися найвищим органом суддівського самоврядування. Щодо вакансій у ВККСУ, то вони з’явилися після того, як із комісії звільнилися Володимир Бутенко й Тетяна Шилова.

Із приводу другого питання одразу слід зауважити, що ухвалений 16 жовтня Верховною Радою, але ще не підписаний Президентом, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» встановлює новий порядок формування ВККСУ і звільнення її попереднього складу. Якщо цей закон набере чинності, результати роботи з’їзду суддів саме з цього пункту виявляться помноженим на нуль. Проте Рада суддів України, яка формувала порядок денний суддівського форуму, вирішила не чекати, коли проясниться ситуація.

Головуючим на з’їзді було обрано голову Ради суддів України Богдана Моніча, секретарем – члена РСУ Олену Журавську, головою мандатної комісії – суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віталія Кальника.

Як прозвучало, всього на з’їзд прибули 276 делегатів з усіх регіонів України. А робота форуму почалася вступним словом голови Верховного Суду Валентини Данішевської, яка відзначила, що нинішній час є непростим для судової системи. За її словами, внаслідок реформи 2016 року судді отримали дуже серйозне підгрунтя для створення незалежної судової системи, але ухвалення парламентом згаданого вище закону продемонструвало недружелюбне ставлення до судової гілки з боку влади, оскільки його положення усувають найвищий орган суддівського самоврядування від процесу формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також роблять можливим втручання в дисциплінарні процедури стосовно суддів, що є дуже небезпечним для незалежності судової системи.

Хоча, зазначила Валентина Данішевська, в цьому законі є й позитивні новації, які, зокрема, дозволяють ліквідувати дискримінацію в оплаті праці суддів, але в той же час ціна, яку пропонується заплатити за цю корисну норму, є надто високою. Втішає те, зауважила вона, що на захист незалежності судової влади України стали наші європейські партнери – Рада Європи, ОБСЄ, посли іноземних держав, а також представники бізнесу, зокрема Європейська бізнес-асоціація й Американська торгова палата. Причому ця незалежність, на її думку, потрібна  не суддям, а в першу чергу тим людям, які шукають правди в судах.

Що стосується Конституційного Суду України, то бажання позмагатися за три вакантних місця висловили аж 33 особи, але Рада суддів рекомендувала тільки 19 із них, і в ході дискусії з’їзд проголосував за те, щоби включити до бюлетенів для голосування лише цих 19 претендентів. У ході виступів кандидатів й обговорення їх кандидатур слово було надано члену Громадської ради доброчесності Галині Чижик, яка закликала делегатів не піддаватися політичному тиску й не обирати недоброчесних кандидатів, чиє обрання, мовляв, узгоджене з владою.

Саме ж голосування за членів Конституційного Суду України показало, що делегати, розглянувши таку чималу кількість кандидатур, вирішили, що лише двоє з них достойні бути обраними. Ними виявилися Галина Юровська, заступник начальника відділу підготовки викладачів Національної школи суддів України, яка до виходу у відставку працювала суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ), і Петро Філюк, голова Волинського апеляційного суду.

А от вакансії ВККСУ за квотою з’їзду суддів за результатами голосування були заповнені всі: новими членами комісії стали суддя Вінницького апеляційного суду Олександр Панасюк і суддя Тетяна Широян, яка до виходу у відставку працювала у ВССУ.

Також з’їзд суддів заслухав інформацію про роботу Ради суддів, з якою виступив голова РСУ Богдан Моніч. Після цього слово взяв голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, який розповів, зокрема, про проблеми комплектування суддівського корпусу. Так, нині штатна чисельність суддів становить 7 295 одиниць, але фактично працює лише 5 236 суддів, причому лише у 4 598 з них є повноваження здійснювати правосуддя. А в шістьох судах нині взагалі немає суддів, у п’ятьох є, але в них немає повноважень, а в 94 судах працює менше половини від штатної чисельності суддів. Ось така сумна статистика.

Перед делегатами з’їзду також виступив голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, який зазначив, що фінансування судової влади в цілому бажає бути кращим, проте необхідна для діяльності судів техніка закуповується, а їх будівлі й приміщення ремонтуються. Вирішується питання підвищення зарплати працівникам апаратів судів, постійно зростає рівень винагороди суддів, розгортає свою роботу й Служба судової охорони, хоча поки що охороняється лише 42 відсотки будівель судів.

Насамкінець більшістю голосів делегатів було прийнято підсумкову резолюцію з’їзду, яка містить критичну оцінку згаданого вище закону і заклик до Президента України Володимира Зеленського відмовитися від процесу так званої «оптимізації» судів. Тобто їх скорочення.

Підготував
Костянтин ЮРЧЕНКО,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути