Оскарження фізичною особою рішення зборів членів національного агентства про звільнення, висловлення недовіри, створення комісії з перевірки її роботи підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

7 серпня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 826/4264/17 за позовом фізичної особи до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі – Агентство) про визнання протиправними і скасування рішень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 636-р позивача призначено керівником секретаріату Агентства строком на один рік. На зборах членів Агентства, які відбулися 21 жовтня 2016 р., ухвалено рішення про затвердження результатів голосування та внесено пропозицію щодо призначення Кабінетом Міністрів України позивача на посаду Голови Агентства

На зборах Агентства 23 березня 2017 р. ухвалено рішення, зокрема, про:  відкликання наданого Кабінету Міністрів України подання про призначення позивача на посаду Голови Агентства, висловлення недовіри керівнику секретаріату Агентства –  позивачеві; звернення до Кабінету Міністрів України із проханням про звільнення позивача з посади керівника секретаріату Агентства.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував рішення зборів членів Агентства, вказавши на те, що їх скликання та проведення відбулося не у спосіб та порядок, передбачені Статутом Агентства, внаслідок чого порушено права позивача як члена Агентства, який згідно з розпорядженням Уряду на час їх проведення був керівником секретаріату Агентства, та виключно який мав право на скликання зборів, проте заперечував проти їх скликання.

Крім того, суд першої інстанції керувався тим, що всупереч положенням Статуту Агентства протокол його засідання секретаріатом не вівся, реєстрація присутніх членів Агентства на зборах не здійснювалася, протокол засідання секретаріатом Агентства на його офіційному веб-сайті не оприлюднювався.

Апеляційний адміністративний суд   постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження в адміністративній справі на підставі чинного на той час п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки Агентство у цьому спорі діє не як суб`єкт владних повноважень у розумінні КАС і цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на помилковість висновку апеляційного суду, просив скасувати його ухвалу про закриття провадження та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що незгода позивача з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі обґрунтована тим, що Агентство є суб`єктом владних повноважень, адже здійснює управління у сфері вищої освіти, є юридичною особою публічного права, наділене владно-управлінськими функціями, а отже, цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначено Законом України від 1 липня 2014 р. № 1556-VII «Про вищу освіту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 1556-VII). Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти виконують покладені на них функції на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів.

Отже функції Агентства як органу управління у сфері вищої освіти мають як владний характер (результати здійснення яких мають обов`язковий характер для учасників правовідносин у сфері вищої освіти), так і такі, що не містять владної складової, зокрема, результати здійснення яких підлягають погодженню чи затвердженню Урядом чи центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Таким чином, Агентство, вчиняючи на виконання покладених на нього законом повноважень з реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти дії чи приймаючи рішення (індивідуальні акти), які не вимагають погодження чи затвердження та є обов`язковими для учасників правовідносин у сфері вищої освіти, діє як суб`єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій.

Проте оскаржувані позивачем у цій справі рішення зборів членів Агентства щодо внесення/відкликання подань Кабінету Міністрів України, звільнення керівника його секретаріату, а також щодо висловлення недовіри керівнику секретаріату та створення комісії з перевірки його роботи, не пов`язані зі здійсненням владних управлінських функцій Агентства, покладених на нього законом для реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Відповідач, ухвалюючи наведені рішення, діяв не як суб`єкт владних повноважень у розумінні КАС. Отже, спірні правовідносини, що виникли між позивачем та Агентством, не є публічно-правовими, що виключає вирішення цього спору в порядку адміністративного судочинства.

Велика палата дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, дійшов правильного висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути