Судова практика
Земельна ділянка і зведені на ній будівлі у разі спадкування мають єдину юридичну долю
У разі переходу права власності на об’єкт нерухомості у порядку спадкування право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на нерухомість.
16 березня 2020 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 675/2372/16-ц відмовив у задоволенні касаційної скарги відповідача, який наполягав, що будинок і земельна ділянка спадкуються кожне за своїми правилами.
Позивачка звернулася до суду з вимогою про визнання права власності. Позов мотивувала тим, що житловий будинок належав на праві власності подружжю. Дружина подарувала позивачці належну їй 1/2 частину будинку з відповідними надвірними будівлями і прибудовами. Чоловік (відповідач у справі) отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування цього будинку.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачка успадкувала належну відповідачу 1/2 частину зазначеного будинку. Однак, при зверненні до нотаріуса за видачею свідоцтва про право власності на земельну ділянку їй було відмовлено з тих підстав, що у заповіті йдеться лише про житловий будинок.
Посилаючись на те, що одночасно з набуттям права власності на житловий будинок у неї виникло право на земельну ділянку, позивачка просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.
У касаційній скарзі відповідач зазначив, що будинок і земельна ділянка, як окремі складові спадкового майна, спадкуються кожне за своїми правилами: будинок – за заповітом, а земельна ділянка – за законом.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, пославшись на те, що суди у цій справі задовольнили позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, на якій розташований успадкований будинок та інші будівлі й споруди, оскільки вона призначена саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 р. у справі № 235/6657/16-ц, вказавши про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 та 3 ст. 1225 ЦК України.
Водночас у постанові від 21 листопада 2018 р. у справі № 341/363/16-ц Верховний Суд зробив інший висновок – про спадкування прав на земельну ділянку на загальних підставах, що свідчить про застосування судом касаційної інстанції різного підходу до вирішення схожих справ.
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов до такого висновку щодо застосування ст. 1225 ЦК України.
Норми ст.ст. 377 ЦК України, 120 Земельного кодексу України встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд.
Власник, визначаючи юридичну долю збудованих будівель та споруд, одночасно визначає і долю земельної ділянки, на якій вони розташовані.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, та земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, врахувавши цільове призначення спірної земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на праві власності, а також волю спадкодавця, Верховний Суд погодився з висновками судів про визнання за позивачкою права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки на цій земельній ділянці розташований житловий будинок позивачки (1/2 якого успадкована після смерті іншого з подружжя), інші будівлі та споруди, а земельна ділянка призначена саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, власником яких є позивач.
Підготував Леонід Лазебний
