Законодавство
Аграрну розписку визначено як неемісійний цінний папір
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) підтримала проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» від 24 січня 2020 р. № 2805, який зараз доопрацюється Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики ВР для повторного першого читання.
Законопроект передбачає вдосконалення законодавства про аграрні розписки шляхом визначення правової природи аграрної розписки як цінного паперу, розширення кола суб’єктів, які мають право видавати аграрні розписки, уточнення правового регулювання аграрних розписок, спрощення порядку видачі, обігу та припинення аграрних розписок, підвищення оборотоздатності аграрних розписок через механізми фондового ринку, посилення гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання.
Аграрні розписки – один з найбільш ефективних та дієвих інструментів фінансування в аграрному секторі України. Протягом останніх трьох років ринок аграрних розписок динамічно розвивався: агровиробники видали понад 4500 аграрних розписок та залучили більше ніж 27 мільярдів гривень фінансування. Однак, щоб підтримати подальше зростання, необхідно вдосконалити законодавчу базу.
«Покращення доступу до фінансування агровиробників, особливо мікро- і малих підприємств, через надійні інструменти, що забезпечують належний захист прав кредиторів, стимулюватиме зростання продуктивності та врожайності господарств, своєю чергою забезпечивши розвиток сільського господарства та української економіки в цілому», – зауважив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
За підсумками обговорень законопроекту, аграрну розписку було визначено неемісійним цінним папером, що існує в формі електронного документа в Реєстрі аграрних розписок з можливістю переведення її обліку до депозитарної системи України з метою забезпечення обігу аграрної розписки на організованому фондовому ринку.
Для спрощення та здешевлення інструменту було запропоновано можливість для агровиробників та кредиторів здійснювати операції з аграрними розписками без нотаріального посвідчення, натомість забезпечивши належний захист інструменту через інтеграцію Реєстру аграрних розписок з чотирма державними реєстрами, а також через автентифікацію користувачів за електронними цифровими підписами, що дозволить розширити доступ до фінансування в сегменті мікро- та малих господарств, які найчастіше стикаються з обмеженим доступом до фінансування.
В той самий час при підготовці законопроекту до другого читання існує необхідність його доопрацювання для уніфікації систем обліку аграрних розписок, що ведеться адміністратором Реєстру аграрних розписок, та системи депозитарного обліку цінних паперів.
Крім того, необхідно переглянути підхід щодо визначення державного органу, що є держателем Реєстру аграрних розписок.
