Судова практика
Порушення встановлених законом правил проведення прилюдних торгів є підставою для визнання їх недійсними
3 червня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 920/673/19 скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які не знайшли підстав для висновку про порушення прав особи з боку виконавця прилюдних торгів.
ТОВ звернулося до суду з позовом до Держгеокадастру, ПП та Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними результатів земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, бажаючи взяти участь у спірних земельних торгах, 4 червня 2019 р. подав заявку про участь. Проте лише 14 червня 2019 р. відповідач-2 відмовив позивачу в реєстрації учасником торгів, тоді як відповідно до п. 4.10 Правил проведення електронних торгів у формі аукціону від 17 вересня 2018 р. № 107 виконавець мав надати обґрунтовану відмову не пізніше наступного дня після отримання заявки. 15 червня 2019 р. позивач повторно направив заявку на участь в торгах, проте відповіді на неї не отримав.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін апеляційним судом у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що процедура прилюдних торгів є правочином і встановлення судом фактів порушення встановлених законодавством правил проведення торгів є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 7 ст. 137 ЗК України особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів, зокрема, заяву про участь у земельних торгах, документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків.
Спірні торги за лотом проводилися відповідно до Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 688, який визначає механізм реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів територіальними органами Держгеокадастру під час здійснення ними повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.
Правилами, п.п. 20, 22, 25 Порядку визначено алгоритм дій та вимоги до потенційного учасника у разі подання заяви про участь у торгах, а також виконавця торгів щодо розгляду такої заяви. Зокрема, зазначеними положеннями законодавства визначено, що етап реєстрації учасників торгів, тобто прийом ПП (виконавцем) заяв про участь в електронних земельних торгах, розпочинається з моменту розміщення оголошення про проведення торгів і закінчується за три робочих дні до початку їх проведення.
При цьому виконавець зобов’язаний розглянути всі своєчасно подані заяви на участь у торгах і не пізніше наступного дня після їх отримання вчинити одну з двох дій: (1) зареєструвати користувача як учасника та надіслати йому аукціонний вхідний квиток або (2) не допустити користувача до участі в торгах та надіслати йому повідомлення з обґрунтуванням підстави недопуску.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оголошення про проведення спірних торгів 21 червня 2019 р. опубліковано на веб-сайті 17 травня 2019 р. із зазначенням у самому оголошенні кінцевої дати подання заявок – 18 червня 2019 р.
Позивач подав повторну заяву про участь у торгах 15 червня 2019 р., а отже, дотримався встановленого ч. 7 ст. 137 ЗК України, п. 20 Порядку та п. 4.4 Правил строку для подання заяви, що не заперечувалося відповідачами.
Натомість ПП, порушуючи визначений законодавством порядок, своєчасно подану заявку позивача взагалі не розглянуло, виправдовуючи свою бездіяльність тією обставиною, що день подання заявки та наступні два дні за ним були вихідними.
Верховний Суд наголосив, що жодний припис нормативних актів, якими врегульовано порядок проведення електронних земельних торгів, не виокремлює вихідні дні із загального періоду часу, визначеного для реєстрації учасників торгів (який розпочинається з моменту публікації оголошення і закінчується за три робочих дні до початку торгів). Також відсутнє положення законодавства, яке надає виконавцю право не розглядати заяви у разі, якщо останній день їх подання припав на вихідний або святковий день.
Звертаючись до власної правової позиції, викладеної в постанові від 2 травня 2018 р. у справі № 910/10136/17, Верховний Суд зазначив, що проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення відповідного акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, правочином. Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення законодавчих вимог, встановлених ч.ч. 1 – 3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.
Підготував Леонід Лазебний
