В Україні
Податковий «капкан» для митних аукціонів
Микола ПИСАНЧИН,
заступник гендиректора ДП «СЕТАМ»
з юридичних питань
Із проданого на митному аукціоні лота вартістю 100 тисяч гривень оператор заробляє 840 грн. При цьому законодавство зобов’язує сплатити 20 210 гривень податку.
Коли йдеться про продаж конфіскованого майна, уява малює нам Prada та Patek Philippe за чверть ціни, якими торгують у темних провулках сумнівні особистості, одягнуті в шкіряні плащі та широкополі капелюхи. Насправді все набагато прозаїчніше – майно, конфісковане за порушення митних правил, давно й успішно продається через Державну виконавчу службу на онлайн-аукціонах OpenMarket Держпідприємства «СЕТАМ». Це єдиний легальний варіант придбати конфісковане майно в Україні. За 5 років швейцарські годинники та брендовий одяг зустрічалися лічені рази.
Більше було старих авто, китайських гумових капців, та партій сумнівних книжок сумнівних авторів сумнівного змісту.
Проте це до дискусії про те, є чи немає в Україні контрабанди та чим займається митниця з прикордонниками. Донедавна митні аукціони проводилися невідомими суб’єктами в режимі офлайн з усіма наслідками офлайнових торгів в Україні. З кінця минулого року вони проводяться онлайн. Однак, як часто буває – хотіли як краще, а вийшло як завжди.
У квітні минулого року постановою Кабінету Міністрів України № 1050 було затверджено Порядок реалізації товарів на митних аукціонах, редукціонах. Враховуючи позицію керівництва уряду й митної служби на той момент, не було жодних сумнівів, у якому порядку мають відбуватися митні аукціони. І дійсно імперативним рішенням Кабміну в цій же Постанові ДП «Прозоро. Продажі» визначається відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи з реалізації товарів на митних аукціонах та редукціонах — адміністратором електронної торгової системи.
Загалом будь-яке переформатування офлайнових торгів в онлайнові є перемогою, й позитивною зміною та диявол, як завжди, криється в деталях.
Дворівнева система реалізації «Прозоро. Продажі» захоплює все більше ринків, але, позиціонуючи публічність та відкритість, на практиці ми отримуємо нові підзаконні акти, які імперативно встановлюють порядки реалізації без обговорення з експертним середовищем, громадськістю, ринком.
Такий стандарт «прихованості» нормативної роботи та завоювання нових ринків призводить до того, що на виході ми отримуємо в нормативно-правових актах колізії, процесуальні «міни» тощо. Так відбулося і з Порядком реалізації товарів на митних аукціонах і редукціонах, затвердженому постановою Кабміну № 1050 від 04.12.2019 року. Митні аукціони проводяться за чіткою процедурою: регіональні митниці укладають договори з операторами, через які публікують лот у Центральній базі даних ДП «Прозоро.Продажі». Далі потенційні учасники реєструються для участі в торгах через будь-якого оператора й беруть участь в аукціоні. Переможець визначається за критерієм найвищої цінової пропозиції. Він зобов’язаний протягом одного робочого дня перерахувати всю суму оператору, через якого публікувався лот і який протягом трьох робочих днів має перерахувати кошти на рахунок відповідної регіональної митниці.
Винагородою всім учасникам процесу є 5% від ціни реалізації лоту, загалом в цю суму входить гарантійний внесок, який отримує оператор, через майданчик якого зареєструвався на торги переможець. Гарантійний внесок може бути більшим за винагороду, тоді різниця сплачується замовником. Якщо ж він менший, то переможець доплачує відповідну суму, але загалом це завжди 5% від ціни продажу.
Також із суми винагороди в 5% 30 відсотків сплачується ДП «Прозоро.Продажі» на розвиток ЕТС. Із залишку суми 30% отримує оператор, через який регіональна митниця опублікувала лот, і 70% отримує оператор, через який була зроблена найвища цінова пропозиція.
На перший погляд, все прекрасно, але прекрасно, поки не почати розбиратися в суті правовідносин, які виникають між різними суб’єктами та не вивчати Податковий кодекс України. Реалізація майна на митних аукціонах — це, безумовно, багатосторонній та складний правочин, але окремо виділяються правовідносини між відповідним митним органом та оператором, через який публікуються лоти в ЦБД. Бо ці правовідносини, враховуючи отримання оператором всієї суми за реалізацію майна, мають чіткі ознаки договору комісії з усіма податковими наслідками щодо сплати ПДВ. Враховуючи той факт, що ДП «СЕТАМ» є одним з операторів, підключених до ЦБД2 (комплексна система з продажу абсолютно різних активів), розуміючи можливі для себе наслідки участі в таких аукціонах ми звернулися до Державної податкової служби України за отриманням індивідуальної податкової консультації.
А в ній зазначено, що оператор (платник ПДВ) при здійсненні операції постачання (реалізації) майна (товару) на електронному аукціоні, переданого митницею (замовником), на дату перерахування переможцем електронного аукціону коштів на його рахунок як оплати за придбане майно (товар), зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією, відповідно до бази оподаткування, встановленої пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, а саме з усієї суми таких коштів. Крім того, оператор (платник ПДВ) також зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму комісійної винагороди, отриману як оплата вартості наданих ним послуг із постачання (реалізації) майна (товару) на електронному аукціоні.
Що це значить? А значить це те, що коли на митному аукціоні оператор (платник ПДВ) уклав договір з митницею й опублікував лот, який було реалізовано приміром за 100 000 грн, то він же, отримавши 100 000 гривень за лот, зобов’язаний сплатити з нього 20 000 грн (20%) ПДВ і протягом 3-х робочих днів перерахувати на рахунок митниці 100 000 грн. Потім, отримавши від оператора, через який було подано найбільшу цінову пропозицію, свою комісійну винагороду в розмірі 1 050 грн, має сплатити з них 210 грн (20%) ПДВ. Таким чином, оператор (платник ПДВ) у кращих традиціях бізнесу по-українськи на митному аукціоні заробляє 840 гривень, а тільки податку на додану вартість має сплатити 20 210 грн.
Що ж отримуємо в сухому залишку: або митні аукціони не для суб’єктів господарювання платників ПДВ, або пора змінювати підходи в нормотворенні. Досить необдуманих перемог. Перед втіленням будь-якої реформи варто вивчити всі аспекти законодавства, яке регулює відповідні правовідносини. Зі свого боку сподіваюсь, що ця публікація не буде марною, та її результатом будуть відповідні нормативні зміни.
Джерело: Юридичний вісник України
