Ви не сплатили штраф, авто в розшуку й ви навіть про це не знаєте. Що робити?

Всеволод НЕКРАСОВ,
ЕП

В Україні відсутня ефективна система інформування порушників правил дорожнього руху про невчасну сплату штрафів. Які ризики це створює для громадян та яких збитків зазнає держава?

На сьогодні порушники правил дорожнього руху (ПДР) заборгували майже 638 млн грн. Звісно, стосовно всіх, хто невчасно сплатив штрафи, відкриті виконавчі провадження, але через відсутність ефективної системи їх сповіщення рівень погашення заборгованості становить лише 6 відсотків. Між тим, водіям, проти яких відкриті виконавчі провадження, держава може в будь-який момент заблокувати банківські рахунки, заборонити виїзд за кордон або навіть конфіскувати автомобіль. З такими санкціями щомісяця стикаються близько 2 тисячі користувачів сервісу «Штрафи UA».

Чому тисячі людей навіть не здогадуються, що проти них відкрите виконавче провадження? Наскільки складно його закрити й скільки часу це вимагає? Що повинно зробити Міністерство юстиції, аби держава отримала сотні мільйонів гривень від порушників ПДР? На ці та інші запитання відповідають директор сервісу «Штрафи UA» Денис Дмитров та журналіст ЕП, який на власному досвіді переконався в неефективності взаємодії держави з водіями.

У чому проблема?

Статистика свідчить про низький рівень сплати порушниками ПДР прострочених штрафів. Із 336 тисяч відкритих відповідних виконавчих проваджень до 18 серпня закрито лише 45 тис., або 13% від усіх справ з початку 2020 року.

Така статистика є наслідком складної процедури сплати заборгованостей порушниками. «Водії, які мають смартфони з додатком для сплати штрафів ПДР, можуть дізнатися про відкриття виконавчого провадження, але це тільки інформація про наявність боргу без суми, типу штрафу, реквізитів. Щоб дізнатися більше, потрібно шукати місцеве відділення виконавчої служби, іти в установу та шукати в базі свою справу, іти в банк для сплати, а потім відмічати погашення в інспектора», — розповідає Денис Дмитров.

Скільки днів дається на сплату штрафу за порушення ПДР:

— штрафи за порушення ПДР, які накладають патрульні на місці, — 15 діб;

— штрафи за порушення правил паркування, які можуть накладати інспектори з паркування і патрульні, — 30 діб.

— штрафи за порушення ПДР, зафіксовані засобами автоматичної фіксації, — 30 діб.

Сума їх може бути вдвічі меншою, якщо порушник сплатив штраф протягом перших десяти днів з дати оформлення протоколу. Мова йде про штрафи, накладені за фотофіксацією, або за паркування (для автоматичних штрафів).

Під час дії карантину ця процедура ускладнилася. Більшість водіїв не користуються сервісами, а тому сплачують штрафи ПДР у відділеннях банків, які через карантин працюють з обмеженнями. Крім того, з технічних причин або через людський чинник іноді «проскакують» помилки. У людини виникає борг, дізнатися про наявність якого можна лише тоді, коли вже накладений арешт на карткові рахунки або застосовані інші санкції.

Які санкції накладає Державна виконавча служба до осіб, які вчасно не сплатили штраф за порушення ПДР? Це: арешт банківських рахунків; арешт транспортного засобу та заборона на виїзд за кордон.

Як це працює: власний досвід

Восьмого жовтня 2019 року на одній із вулиць Києва автора цього матеріалу зупинили працівники патрульної поліції й склали протоколом про адмінпорушення (порушення ПДР). Оскільки правоохоронці не навели жодних доказів вчиненого, на їх думку, правопорушення, автор вирішив оскаржити санкцію в судовому порядку. Відповідна позовна заява за допомогою електронно-цифрового підпису через особистий кабінет «Електронного суду» була подана у встановлені законодавством строки — десять днів. Через півроку, в березні 2020 р., автор поштою отримав письмову копію ухвали Подільського районного суду. В ній було сказано, що Вища рада правосуддя 28 лютого 2020 року скасувала створення «Електронного суду», тому суд запропонував протягом десяти днів з дати винесення ухвали — 14 жовтня 2019 року — подати скаргу в письмовому вигляді.

Зрозуміло, що всі строки для оскарження минули, тому 12 березня 2020 року вказану в постанові суму, — 255 грн, — було сплачено. Утім, було запізно. Наступного місяця Дарницький відділ виконавчої служби письмово повідомив автору про те, що в рамках відкритого виконавчого провадження постановами від 5 лютого 2020 року накладено арешт на його банківські рахунки в Приватбанку, «Райффайзен банку аваль», Ощадбанку та «Універсал банку». У половині з цих установ автор не мав рахунків.

Як виявилося, рахунки в згаданих банках не були заблоковані. Виконавці навіть не повідомили фінансовим установам про це. А в постанові про відкриття виконавчого провадження був вказаний номер мобільного телефону державного виконавця. Саме ця інформація й спростила закриття провадження. Під час розмови державний виконавець вказала точний розмір суми, яку потрібно доплатити для закриття провадження з урахуванням сплачених 255 грн. Вона також пояснила, як через Єдиний реєстр боржників знайти необхідні реквізити для сплати боргу.

Через інтернет-сервіс UAPAY 21 квітня 2020 року автор сплатив додаткові 589,38 грн, а ще за два дні виконавець винесла постанову про закінчення провадження. Відповідна відмітка й сама постанова з’явилися в реєстрі боржників.

Цей кейс доводить, що інформування громадян про рішення суду й постанови виконавчої служби через паперову пошту неефективне і порушує фундаментальне право громадянина на юридичний захист.

Як Мін’юст може вирішити проблему?

Вирішити проблему несвоєчасного інформування про відкриття виконавчого провадження й погашення провадження в режимі онлайн має Міністерство юстиції. Чиновники повинні так удосконалити базу даних виконавчої служби, щоб будь-який зовнішній сервіс (банк, сторонній розробник, платіжний сервіс) міг підключитися до API цієї бази і в режимі онлайн отримати інформацію про тип виконавчого провадження, структуру його суми, банківські реквізити для сплати боргу й підстави для винесення провадження, щоб зовнішній сервіс міг отримати підтвердження, що дане провадження відкрите саме за цим штрафом. Крім того, Міністерство юстиції повинне створити для бази даних виконавчої служби додатковий інформаційний модуль, який фіксуватиме сплату боргу й автоматично в режимі реального часу повідомлятиме банкам і підрозділам, які конфіскують транспортні засоби, про зняття арешту з рахунків та транспортних засобів.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути