Судова практика
Визначення випадків обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні не підлягає розширеному тлумаченню
8 вересня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 750/4082/16-к відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженого, який наполягав, що суд мав призначити товарознавчу експертизу.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 190 КК та ч. 2 ст. 190 КК та звільнено від призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності, за те, що вона під час проходження стажування на посаді менеджера у ФОП, привласнила товарно-матеріальні цінності, оформивши їх як замовлення від клієнтів та отримавши за них гроші, а використала їх на власний розсуд, чим спричинила ФОП матеріальну шкоду.
Для визначення розміру матеріальної шкоди місцевий суд дослідив надані потерпілим товарні чеки, за якими не надійшла оплата по касі, що відповідаи роздрібним цінам на товари такої ж категорії та якості. Товарознавча експертиза для визначення розміру спричиненої матеріальної шкоди не призначалася.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що для визначення розміру матеріальних збитків згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК суд мав призначити товарознавчу експертизу.
Верховний Суд, проаналізувавши зміст положень п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII, відзначив, що вони мають імперативний характер та не підлягають розширеному тлумаченню. Тому експертиза не повинна призначатися у тому випадку, коли предметом кримінального правопорушення є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можна достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
Верховний Суд зазначив, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий на підтвердження розміру матеріальної шкоди і вартості товарів, надав товарні чеки. Оскільки товар був відпущений новий за відомою роздрібною ціною торгівельної мережі, то на момент розслідування кримінального правопорушення була відсутня загальна підстава для проведення експертизи, передбачена ч. 1 ст. 242 КПК, та відповідно, не було необхідності в обов’язковому залученні експерта для проведення товарознавчого експертного дослідження.
Тому розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, правильно визначений судом за роздрібними цінами товарів згідно з наданими товарними чеками, які і вказують на розмір неотриманої оплати за ці товари.
Підготував Леонід Лазебний
