Судова практика
У разі часткового погашення боргу сума погашення має відніматися не від основного боргу на початок місяця, а від суми боргу, помноженої на індекс інфляції
24 вересня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/2095/19 скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні інфляційних втрат та ухвалив нове рішення про задоволення позову в цій частині.
АТ «НАК» «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ПАТ про стягнення заборгованості у зв`язку з простроченням виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором.
Між сторонами укладено договір постачання природного газу. Відповідно до п. 8.2 договору, в разі прострочення споживачем він зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін апеляційним судом, позовні вимоги задоволено частково згідно з розрахунком суду.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що судами порушені приписи ст. 625 ЦК України в частині порядку здійснення розрахунку інфляційних втрат, оскільки не взято до уваги, що нарахуванню згідно з інфляційними процесами підлягають не тільки основна сума боргу, а й суми, на які збільшився борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.
Верховний Суд не погодився із здійсненим місцевим господарським судом перерахунком інфляційних втрат та висновком судів, що наданий позивачем розрахунок є помилковим, оскільки його почасти здійснено шляхом нарахування інфляції на інфляцію (індекс інфляції компанією розраховано із суми боргу вже з урахуванням інфляції у попередньому періоді).
ВС звернув увагу, що приписами ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Установлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період.
У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. ВС вирішив за доцільне роз’яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці «А» на певну суму (до прикладу 100 грн) до уваги береться сума боргу на початок розрахункового періоду «Х», помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу, « і-1»), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: «Х» * «і-1» —100 грн = «ЗБ», де «Х» — залишок боргу на початок розрахункового періоду, «і-1» — офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. — умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а «ЗБ» — залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу в цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць («ЗБ» відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, і від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду («ЗБ») перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100 %.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Верховний Суд зазначив, що такий спосіб розрахунку інфляції за ст. 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.
Підготував Леонід Лазебний
