Судова практика
Якщо у представника за довіреністю відсутні повноваження на вчинення певного правочину, укладений правочин є недійсним, а його юридичні наслідки – відсутні
9 березня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 754/5827/19залишив без задоволення касаційну скаргу представника позивача, оскільки представник за довіреністю з власної ініціативи розширила межі наданих їй повноважень.
Позикодавець звернувся до суду з позовом до позичальника та просив стягнути заборгованість за договором позики.
Договір позики укладений між позивачем та особою, яка діяла від імені та в інтересах відповідача, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом і зареєстрованої в Реєстрі.
Районний суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 241 ЦК України, позов задовольнив.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що на підставі довіреності відповідач уповноважила представника вчинити конкретні, визначені в довіреності дії, а оскільки довіреність, на підставі якої представником відповідача укладений договір позики з позивачем, не містив визначених повноважень укладення договору позики, апеляційний суд дійшов висновку, що підписання цивільно-правої угоди представником без належно оформлених повноважень підписанта на її вчинення є підставою для недійсності правочину, який не створює юридичних наслідків для повернення грошових коштів.
Розглянувши касаційну скаргу представника позивача, Верховний Суд вказав, що згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику, при цьому зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов`язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.
Перевищенням повноважень слід розуміти ситуацію, коли представник має певні повноваження на вчинення правочину, проте вчиняє його з відхиленням від змісту та обсягу таких повноважень. Тобто, відбувається самостійне збільшення представником обсягу права на вчинення юридичних дій, визначених у довіреності.
Разом з цим, у випадку, коли у представника взагалі відсутні повноваження на вчинення конкретного правочину, такі дії не можна вважати перевищенням повноважень в розумінні ст. 241 ЦК України, оскільки вони де-факто відсутні.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Встановивши, що довіреність, на підставі якої представник відповідача уклала з позивачем договір позики, не містить визначених повноважень повіреного на укладення такого правочину, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що, укладаючи вказаний договір позики, представник з власної ініціативи розширила межі наданих їй повноважень, що свідчить про недійсність правочину та відсутність створених ним юридичних наслідків, у тому числі повернення грошових коштів.
Подібний за замістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 1 квітня 2020 р. у справі № 522/4840/18.
Підготував Леонід Лазебний
