Безпідставне ототожнення «підсудності» з «юрисдикцією» (підвідомчістю)

Євген МОРОЗОВ,
адвокат

Право на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення юрисдикції. 

Тридцятого січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/11758/19, адміністративне провадження № К/9901/28604/19 (ЄДРСРУ № 87268075) досліджував питання ототожнення «підсудності» з «юрисдикцією» (підвідомчістю). Відповідно до частини другої статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені даною статтею, окремо від рішення суду не допускається. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Статтею 5 Закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до принципу спеціалізації законом визначено види і повноваження місцевих судів: загальні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом; господарські суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції; адміністративні суди, які розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом (частина п’ята статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Отже, судова юрисдикція — це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин. Статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто визначено предметне коло справ, які розглядаються адміністративними судами. Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На відміну від адміністративної юрисдикці ї як компетенції адмін судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України — це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції. Під підсудністю можливо також розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.

Важливо. Визначити підсудність означає встановити, який суд і якої ланки, згідно із законом, повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.

Виходячи з аналізу глави 2 розділу І КАС України під підсудністю розуміється сукупність предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів. При цьому помилковим є ототожнення понять «підсудність» з «юрисдикцією» (підвідомчістю). Так, юрисдикція (підвідомчість) адміністративних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду адміністративних справ та коло справ, які суди мають право розглядати й вирішувати в порядку адміністративного судочинства, тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції — у даному випадку адміністративної.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 804/3516/18 та Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 495/6724/17. Тобто, «підсудність», як підстава оскарження рішення суду першої інстанції передбачає незгоду особи із розглядом (прийняттям до розгляду) справи певним адміністративним судом як судом першої інстанції. У свою чергу поняття «підсудності» не охоплює поняття «юрисдикції» (підвідомчості) судів щодо розгляду спорів певної категорії (юрисдикції). Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку виключно з підстав порушення судом першої інстанції наведених вище процесуальних норм, що регулюють питання підсудності адміністративних справ. Проте норми КАС України не передбачають права на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення юрисдикції (підвідомчості) спору, тобто належності його розгляду в порядку іншого судочинства.

Верховний Суд вважає за доцільне зазначити про те, що положення КАС України не позбавляють суд першої інстанції можливості вирішити порушене відповідачем в апеляційній скарзі питання під час розгляду справи і прийняти відповідне рішення, в тому числі згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАСУ. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року (справа № 826/20237/16), від 29 серпня 2019 року (справа № 640/7621/19).

Отже, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи про те, що «підсудність» включає сукупність предметної, інстанційної та територіальної юрисдикції адміністративних судів, оскільки в такому випадку безпідставно здійснюється ототожнення «підсудності» з «юрисдикцією» (підвідомчістю).

Колегія суддів також враховує, що закріплюючи в пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункті 6 частини третьої статті 2 КАС України право особи на перегляд справи в апеляційному порядку, законодавець регламентував спосіб і порядок реалізації такого права в залежності від виду судового рішення, яке є предметом апеляційного оскарження — безпосереднє оскарження рішення суду або ухвали суду в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на таке рішення або викладенням заперечень проти ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Відтак, гарантуючи можливість перегляду в апеляційному порядку судової справи, положення КАС України закріпили спосіб реалізації права особи на апеляційне оскарження ухвали суду щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил предметної юрисдикції шляхом викладення заперечень проти ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Іншого порядку та способу апеляційного оскарження такого судового рішення чинним процесуальним законодавством не передбачено. Аналогічний підхід застосовано у справі № 760/20886/17-ц (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року).

Висновок

Норми КАС України не передбачають права на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення юрисдикції (підвідомчості) спору, тобто належності його розгляду в порядку іншого судочинства.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути