Судова практика
Якщо недоліки апеляційної скарги є незначними та можуть бути усунені, її повернення судом є виявом надмірного формалізму
20 січня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 490/2254/20 задовольнив касаційну скаргу позивача, оскільки вимога апеляційного суду про сплату судового збору була безпідставною.
Особа звернулась до суду з позовом до ГУ Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.
Ухвалою районного суду позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач подав апеляційну скаргу на це рішення, яку апеляційний суд спочатку залишив без руху, згодом – повернув заявнику з тих мотивів, що заявник, у визначені апеляційним судом строки не усунув недоліки, зокрема не сплатив судовий збір та не надав апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що апеляційним судом безпідставно не взято до уваги положення п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» про звільнення від сплати судового збору.
Верховний Суд вказав, що від позивача надійшли письмові пояснення про те, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від його сплати, а також ним наведено мотиви, чому не вказано інших учасників справи при поданні апеляційної скарги на ухвалу про повернення позовної заяви.
Суд апеляційної інстанції, застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір», виходив з того, що позивачі за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, звільнені від сплати судового збору тільки при поданні позовної заяви, а на інших стадіях процесу, тобто за подання апеляційної, касаційної скарг – не звільняються від сплати судового збору.
Верховний Суд зауважив, що законодавець обрав спосіб справляння судового збору із застосуванням процентного співвідношення ставки судового збору в апеляційному та касаційному суді від ставки в суді першої інстанції.
Отже, якщо позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір», він звільняється від сплати судового збору також і в разі подання ним апеляційної (касаційної) скарги на судові рішення у цій справі.
Тому повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору Верховний Суд визнав незаконним та необґрунтованим.
Крім того, апеляційна скарга позивача була залишена без руху з вказівкою про необхідність зазначення в апеляційній скарзі повного найменування інших учасників справи (для юридичних осіб), їх місцезнаходження. При цьому заявник у зверненні на адресу суду вказав, чому не зазначено інших учасників справи при поданні апеляційної скарги.
Позивач при поданні апеляційної скарги дійсно не в повному обсязі виконав вимоги ч. 1 ст. 356 ЦПК України, а саме п. 2, але такий недолік апеляційної скарги є незначним, та міг бути усунутий заявником після продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Оскільки визначальним для повернення апеляційної скарги позивача стала несплата судового збору, проте вимога апеляційного суду про сплату судового збору була безпідставною, тому повернення апеляційної скарги лише у зв’язку з невиконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 356 ЦПК України, за висновком Верховного Суду, є надмірно формальним.
Підготував Леонід Лазебний
