Судова практика
За нововиявленими або виключними обставинами вирок, ухвалений за правилами КПК 1960 р. обласним судом як судом першої інстанції, переглядається за місцем вчинення злочину
24 лютого 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 1-50/2000 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, вказавши, що апеляційний суд має визначити підсудність для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами.
Вироком обласного суду, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України, особу засуджено за п. «б» ст. 93, ч. 2 ст. 17 п. «б», «з» ст. 93, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України (1960 р.) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Захисник звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд вироку обласного суду за виключними обставинами.
Ухвалою апеляційного суду захиснику відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою.
Розглянувши касаційну скаргу захисника, Верховний Суд встановив, що обласний суд, ухвалюючи вирок, діяв на той час як суд першої інстанції відповідно до КПК у редакції 1960 р. Але у зв’язку з прийняттям у 2012 р. нової редакції КПК, апеляційні суди втратили повноваження суду першої інстанції і наразі позбавлені можливості здійснювати кримінальне провадження про перегляд вироків за нововиявленими або виключними обставинами, постановленими цими судами раніше як судами першої інстанції.
Тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 463 КПК, розгляд заяви захисника в інтересах засудженого про перегляд вироку обласного суду за виключними обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК, повинен відбуватися у відповідному суді першої інстанції за місцем вчинення злочину. Таким чином, вирішення апеляційним судом на підставі положень КПК у редакції 2012 р. питань, пов’язаних із переглядом за виключними обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК, вироку обласного суду, постановленого ним у порядку КПК 1960 р. як судом першої інстанції, суперечить правилам інстанційної підсудності, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Отже, Верховний Суд на підставі ч. 2 ст. 433 КПК скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд в суді першої інстанції, направивши заяву захисника до апеляційного суду для визначення підсудності щодо її розгляду відповідно до вимог ст. 32 КПК.
Підготував Леонід Лазебний
