В Україні
«Прописка» по-новому. До чого готуватися українцям?
В Україні запрацював пілотний проект реєстрації місця проживання онлайн. Як же держава збирається перетворити наймасовішу з держпослуг в країні в декларативну, і чи спростить це життя українцям.
Пілотний проект реєстрації місця проживання в онлайн-режимі стартував в семи містах України — Києві, Харкові, Вінниці, Луцьку, Рівному, Маріуполі та Кривому Розі. Поки що дана послуга доступна для власників ID-паспорта. Але до кінця року ці новації планується поширити на всю територію країни і зробити доступними для господарів паспортів-книжок.
Читайте також: Електронна «прописка»
На сьогодні, щоб скористатися даною послугою, власнику ID-документа необхідно зареєструватися на порталі «Дія», в списку послуг вибрати «Зміна реєстрації проживання» й заповнити заяву, підтвердивши його електронним підписом. Якщо ви власник житла, то реєстрація пройде автоматично (але тільки в тому випадку, якщо нерухомість включена до Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно). Якщо ж ви орендуєте квадратні метри, то їх власнику на електронну пошту або в додаток «Дія» (якщо людина його встановила і активувала) прийде посилання-підтвердження, за допомогою якої вона повинна дати згоду на вашу реєстрацію.
Дані про нове місце проживання автоматично з’являться в реєстрі, зняття з попереднього місця проживання також відбудеться автоматично (зараз для цього потрібно подавати окремі заяви). Послуга буде надана протягом доби.
Таким чином, зареєструвати місце проживання тепер можна буде без зайвих довідок і біганини по кабінетах держорганів.
Добровільно-примусова діджиталізація
Але пілотний проект — тільки початок реформи. Щоб розширити дію «пілота» на всю країну розроблений відповідний законопроект, який уже зареєстрований в парламенті. У Мінцифри відзначають, що зміна місця реєстрації — одна з наймасовіших послуг в Україні. Але при цьому все одно кожен третій українець живе не за тією адресою, за якою зареєстрований. А понад мільйон наших співгромадян і зовсім ніде не зареєстровані. Як наслідок, ці люди не мають доступу до ряду соціальних й адміністративних послуг, які надаються виключно за місцем реєстрації. Йдеться про отримання паспорта, виплати пенсій, соцдопомоги по безробіттю або догляду за дитиною, реєстрації ФОП тощо.
«Після прийняття законопроекту головним завданням чиновників буде не вимагання довідок, а перевірка місця проживання в онлайн-системі… Більше не буде необхідності ходити в центр надання адмінпослуг або військкомати. До того ж формальну «прописку» планується відв’язати від багатьох життєвих ситуацій, де вона не є необхідною. Наприклад, при оформленні пенсій або отриманні високоспеціалізованої медичної допомоги», — заявив глава Мінцифри Михайло Федоров.
За його словами, абсурдно, що держава вимагає від українців документи, якими сама володіє: «Українці більше не будуть витрачати тижні свого часу, щоб просто повідомити державі, де вони живуть». У Мінцифри відзначають, що при розробці законопроекту проаналізували досвід більш ніж двох десятків країн. Перевагу віддали польському й естонському, адаптуючи його до українських реалій.
Документом пропонується внести зміни в кілька десятків різних законів і кодексів (Сімейного та Цивільного кодексів, законів про соціальне страхування, пенсійне забезпечення тощо). Головне, що законопроектом пропонується зробити систему реєстрації місця проживання декларативною (повідомною). Тобто, процедура буде така ж, як у пілотному проекті — оформити заяву слід в «Дії».
Електронний реєстр буде єдиним джерелом інформації про місце проживання. Реєстри територіальних громад функціонуватимуть виключно в електронній формі, а обмін інформацією здійснюватиметься в автоматичному режимі.
Як відзначають у Мінцифри, законопроект виключає можливість дублювання реєстрації в різних реєстрах територіальних громад. Обмінюватися інформацією про проживання людини можна буде без її залучення до цього процесу (і походів за різними «довідками»). Крім того, факт декларування місця проживання не буде підставою для вступу в права володіння, користування й розпорядження житлом. Військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які будуть декларувати місце проживання, також повинен буде відбуватися в електронній формі.
Плюси і мінуси декларування місця проживання
Юрист АО «AS Legal» Владислав Фірсов звертає увагу, що законопроект не скасовує поняття реєстрації місця проживання, яке діє на поточний момент. Документ лише розширює його — запроваджує інститут декларування місця перебування. Відмінність між реєстрацією і декларуванням виражається в різній можливості реалізації житлових прав. Зокрема, задекларувати проживання можна в будь-якому житлі (в тому числі в гуртожитках, соціально-медичних установах тощо), а реєстрація проводиться виключно у власній оселі і службовому житлі, яке підлягає приватизації.
Із плюсів законопроекту Фірсов виділяє той факт, що документ спрямований на спрощення взаємодії між різними держорганами, діяльність яких пов’язана з місцем проживання людей. Однак говорити про принципово новий інститут не доводиться. «Існуючу на сьогодні в широкому розумінні» прописку — реєстрацію місця проживання — планується перевести до складу декларування місця проживання (або тимчасового перебування, — ред.). А під поняттям «реєстрація» залишити інститут підтвердження права користування житлом, передбачений законодавством, що регулює порядок приватизації житла», — зазначив експерт.
За його словами, дуже важливо розуміти — декларування місця проживання не є підставою для:
- підтвердження права на проживання в житлі (користування житлом);
- вселення особи в житло або її виселення з нього;
- підтвердження факту проживання (не проживання) в житлі з метою його приватизації або придбання права на спадкування;
- підтвердження факту оренди (найму) житла чи іншого платного користування житлом;
- встановлення або припинення будь-яких прав і обов’язків інших осіб, які проживають в житлі.
У свою чергу керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько вважає, що головний плюс цих новацій — т е, що людині більше не доведеться бігати по різних інстанціях й оформляти масу довідок за місцем реєстрації. «Наприклад, можна буде подати заяву про призначення пенсії та її отримання, незалежно від місця проживання. Візит до військкомату під час зміни місця реєстрації не буде необхідним», — говорить експерт.
Однак, за його словами, зміни процедури реєстрації можуть стати проблемою для деяких українців. Наприклад, для тих, хто використовував лазівку для ухилення від призову, які не проживають за місцем реєстрації і не працюють офіційно. Також проблеми можуть виникнути в тієї частини населення, яка не володіє необхідним рівнем комп’ютерної грамотності (та й просто не має комп’ютера або смартфона), або в місцях, не оснащених постійним доступом до інтернету (а такі для України — не дивина). На жаль, як вирішувати ці проблеми законодавці не вказують.
Натомість, адвокат ЮФ «Семенова і Партнери» Марина Семенова звертає увагу на ще одну глобальну проблему — в законопроекті не визначено, як подавати електронну інформацію про місце реєстрації в якості доказу в процесуальному праві (при різних кримінальних й адміністративних справах). «Цю прогалину необхідно врегулювати шляхом внесення відповідних правок в процесуальні норми права», — вважає адвокат. Крім того, за її словами, в законопроекті чітко не виписаний перелік окремих прав людини, зокрема, виборчого, щодо отримання окремих соціальних, громадських, адміністративних послуг.
Позитивним моментом Марина Семенова назвала те, що в разі прийняття законопроекту не буде необхідності ходити в ЦНАП або військкомати. Також реєстрація буде відділена від багатьох життєвих ситуацій, де вона дійсно не є такою необхідною.
Історія «прописки»
«Прописка» — реєстрація за місцем постійного проживання — в нашій країні давно скасована. Ще в 2001 році рішенням Конституційного Суду інститут прописки, який існував в Україні з 1932 року (запроваджений радянською владою як система обліку громадян), був визнаний неконституційним. Юридично ж «прописка» була скасована c прийняттям у 2003 році Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Замість «прописки» була введена система реєстрації за місцем проживання і місцем перебування.
У 2015 році, як відомо, почалася децентралізація. Й повноваження по реєстрації місця проживання українців, як і самі реєстри територіальних громад, були передані місцевій владі. З квітня 2016 року послуга реєстрації місця проживання стала можливою (в залежності від активності громад) протягом одного робочого дня або навіть декількох хвилин.
У 2018 році Кабмін оголосив про підготовку єдиного реєстру реєстрації місця проживання. А в Раді навіть презентували відповідний законопроект. Але далі розмов справа не пішла. І ось тепер, нарешті, може все може відбутися.
Нана ЧОРНА,
журналістка
Джерело: Юридичний вісник України
