Судова практика
Оспорюючи батьківство, позивач має доказувати, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідачка – що він знав про це, або не міг не знати
14 червня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 532/1348/19 залишив без задоволення касаційну скаргу відповідачки, яка не надала доказів про те, що позивач знав про відсутність у нього біологічного споріднення з дитиною на момент вчинення актового запису.
Чоловік звернувся до суду з позовом до колишньої дружини, треті особи: служба у справах дітей райдержадміністрації та орган опіки та піклування міської ради, про оспорювання батьківства та виключення з актового запису відомостей про батька дитини, В позові зазначив, що сторонами було зареєстровано шлюб, у якому народилась дочка, батьком якої було записано позивача. Після розірвання шлюбу відповідачка повідомила його про те, що він не є біологічним батьком дитини.
Читайте також: ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, позовні вимоги задовольнив, оскільки відповідачкою не були надані докази, зокрема документи, на підставі яких робився оспорюваний актовий запис з даними про те, що позивач знав про відсутність у нього біологічного споріднення з дитиною на момент вчинення актового запису, а отже обставина обізнаності позивача про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною відповідачем не доведена.
Розглянувши касаційну скаргу відповідачки, Верховний Суд вказав, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Читайте також: Не може бути покладено матеріально-правових обов’язків на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч. 1 ст. 123 СК України.
З урахуванням вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України на позивача покладається тягар доказування, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач у момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати.
Читайте також: За неможливості проведення експертизи суд може визнати факт, для з’ясування якого її було призначено
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 березня 2020 р. у справі № 606/2142/18, та від 6 травня 2020 р. у справі № 641/2867/17-ц.
У цій справі відповідачкою не надано докази, зокрема документи, на підставі яких робився оспорюваний актовий запис, з даними про те, що позивач знав про відсутність у нього біологічного споріднення з дитиною на момент вчинення актового запису.
Водночас, відповідачка під час розгляду справи судами попередніх інстанцій визнала факт відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною.
Отже, за висновком ВС, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановивши, що позивач не є біологічним батьком дитини, про що йому стало відомо після розірвання шлюбу із відповідачкою і враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що позивач у момент реєстрації народження дитини знав, що не є її біологічним батьком, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Підготував Леонід Лазебний
