Чи може прокурор оскаржити постанову про корупційне правопорушення?

Дмитро Никифоров, адвокат

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у 2017 році суди розглянули близько 1 500  справ про корупційні адміністративні правопорушення. За результатами розгляду корупційних протоколів суди першої інстанції переважно приймали рішення на користь осіб, щодо яких вони складалися. До них можна віднести рішення судів про відсутність у діях складу адміністративного правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю.

КУпАП і реформа прокуратури

Усі судові процеси щодо розгляду корупційних справ відбуваються за обов’язкової участі прокурора. За давньою та незмінною традицією усіх державних органів, рішення не на їх користь обов’язково оскаржується в апеляційному порядку. В 2017 році прокурори оскаржили 200 постанов суду першої інстанції, тобто кожну 7 постанову в справі про корупційне адміністративні правопорушення.

Однак ще у 2014 році в рамках реформи органів прокуратури законодавець змінив повноваження прокурора. Зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) стосувались також і повноважень прокурора щодо підстав оскарження постанови суду першої інстанції про корупційне адміністративне правопорушення. КУпАП передбачає, що прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, окрім іншого, має право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення.

КУпАП чітко визначає коло осіб, які можуть оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення: це виключно 1) особа, щодо якої винесено постанову, її законний представник, захисник; 2) потерпілий, його представник; 3) прокурор у випадках, передбачених КУпАП.

Які повноваження прокурора залишились?

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Таким чином, за прокурором і сьогодні зберігаються повноваження щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Для прикладу, постанова суду про адміністративний арешт особи за дрібне хуліганство вважається рішенням, пов’язаним з обмеженням особистої свободи громадян. Якщо прокурор вважає, що постанова суду є незаконною, то має право оскаржити її в апеляційному порядку.

Чи пов’язана справа про корупційне адміністративне правопорушення з обмеженням особистої свободи громадянина? Ні, оскільки санкції відповідних статей КУпАП не передбачають відповідальності у вигляді адміністративного арешту. У даному випадку прокурор не здійснює нагляд за додержанням законів і не має права оскаржувати постанову про корупційне адміністративне правопорушення в апеляційному порядку.

Що робити, якщо суд апеляційної інстанції відкрив провадження за апеляцією прокурора?

Незважаючи на відсутність повноважень, прокурори однаково подають апеляції, про що свідчить судова практика (наприклад, постанова Апеляційного суду Миколаївської області від 1 березня 2018 р., постанова Апеляційного суду Вінницької області від 28.02.2018 р., постанова Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2018 р.). Прокурори оскаржують переважно постанови про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, звільнення від адміністративної відповідальності в зв’язку з малозначністю та застосування адміністративних стягнень у мінімальних розмірах.

У більшості випадків суди апеляційної інстанції виносять постанови про повернення апеляційної скарги прокурору, роз’яснюючи відсутність повноважень на внесення апеляції. Однак існують винятки, коли суд апеляційної інстанції відкриває провадження та проводить розгляд за апеляцією прокурора.

У такому випадку необхідно підготувати заперечення на апеляційну скаргу прокурора. У запереченнях слід обґрунтувати, що: 1) прокурор має право оскаржити постанову суду першої інстанції лише під час здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 2) справа про корупційне адміністративне правопорушення не пов’язана з обмеженням особистої свободи громадянина, що позбавляє прокурора права вносити апеляцію.

P.S. Прокурор також не може оскаржувати постанови суду першої інстанції за іншими статтями КУпАП, якщо їх санкції не передбачають відповідальності у вигляді адміністративного арешту. Таким чином, обмеження застосовуються не лише до «корупційних» статей.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути