В Україні
Нацменшини чи національні спільноти? Що змінює новий законопроект?
Україна — держава, в якій співіснують понад 130 національностей. Представники кожної з них повинні відчувати себе захищеними, щасливими та вільними в Україні. А забезпечити все це — прямий обов’язок держави.
Читайте також: «Презумпція винуватості», або Концепція розвитку юридичної освіти очима професійної правничої спільноти
«Чому питання із захисту прав нацменшин таке важливе для України? Давайте розберемося детальніше. Як голова комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, національних меншин і міжнаціональних відносин, зазначу, що наразі триває активна робота над Законом «Про національні спільноти в Україні», говорить Дмитро Лубінець, народний депутат України, голова парламентського комітету з питань прав людини. Отже, мова саме про спільноти, не меншини. Як запевняють у Раді, цей закон буде якісним та прогресивним, адже до його розробки залучено не тільки народних депутатів, а й представників національних спільнот, представників громадських організацій. Головна його ідея полягає в тому, що ніхто не повинен бути в меншості, проживаючи на території України й маючи українське громадянство. «Ми всі рівні на нашій землі й у нашому домі — Україні. Тому важливим кроком стане зміна юридичного терміну національні меншини на національні спільноти, — сказав Д. Лубінець. Як було уточнено, зміна термінології, не означає, що Україна відмовляється від міжнародних зобов’язань.
Що дасть цей закон — у першу чергу права національним меншинам. Водночас він захищатиме суверенітет і територіальну цілісність України. Йдеться про захист традицій, свят, мови, фольклору. Разом із тим представники нацменшин повинні знати, поважати й цінувати українську мову і традиції. Тобто діти — представники нацменшин, окрім мови свого народу, обов’язково повинні вивчати й знати українську мову. Це дасть їм змогу навчатися у вищих навчальних закладах України, де викладання ведеться виключно державною мовою.
«Як я вже зазначав, напрацювання цього законопроекту відкрите і, що більше, ми залучаємо представників нацспільнот до обговорення. Вважаю таку практику правильною і вірю, що нам вдасться розробити дійсно якісний закон», — резюмував сказане Дмитро Лубінець.
Джерело: Юридичний вісник України