В Україні
Податки — не рідна мати, але платити їх треба…
Як підказує здоровий глузд, у податковій політиці раптових змін не буває. Вони, ці зміни, виникають як наслідок формування певних подій, на які треба реагувати адекватно їх ролі як загроз, мотиваторів праці чи соціальних очікувань. Тож психологія мас «товаришує» з податковими новинами. Чим сильніше очікування людей щодо змін на краще, тим ліберальнішою має бути податкова політика. Бо вона стосується всіх і кожного. Хоча досвід підказує, що перед нею далеко не всі рівні.
Читайте також: ДПС надаватиме номери облікових карток платників податків до е-системи охорони здоров’я
Уже з грудня поточного року в Україні підвищать мінімальну зарплату (принаймні так обіцяють). Її розмір зросте на 500 гривень і становитиме 6 500 гривень. Зрозуміло, що разом із мінімалкою зростуть і податки, які сплачують працюючі громадяни. Так ЄСВ, який сплачується із зарплат ФОПів і який зараз дорівнює 22% від тієї ж мінімалки, становитиме 1 430 гривень, замість 1 320, яку підприємці платять зараз. Водночас максимальний розмір бази нарахування такого податку за один місяць становитиме 97 500 гривень, і, відповідно, максимальний розмір нарахованого ЄСВ дорівнюватиме 21 450 грн. Ці цифри вже «кусаються». До того ж, із 1 грудня зросте й величина Єдиного податку (далі — ЄП) для ФОПів. Причому зросте він як для підприємців 1 групи, так і для ФОПів 2 групи. Для першої групи розмір ЄП залежить від розміру прожиткового мінімуму, а він із 1 грудня також зросте. Таким чином ФОПи, що належать до 1 групи (ті, які не мають найнятих співробітників і річний дохід яких не перевищує 1 млн гривень), платитимуть 268 гривень замість 260, а в підприємців 2 групи податок зросте із 1200 до 1300 гривень.
Але найцікавіша зміна полягає в іншому. Нагадаємо, з 1 січня 2022 року для всіх ФОПів, крім представників 1 групи, обов’язковим стане використання касових апаратів. У багатьох підприємців це викликає невдоволення через те, що їм доведеться показувати свої реальні прибутки, а через це може зрости й база оподаткування. Однак в уряді вважають це вірним кроком, який допоможе збільшити надходження до бюджету, а також відновить на ринку здорове конкурентне середовище. Водночас суттєво збагатить постачальників касових апаратів, при тому йдеться про не один мільярд гривень. Програмовані касові апарати, що можна розмістити в «просунутих» мобільниках, якось не дуже прижилися в нас, тож доведеться купляти стаціонарні апарати. Головне, щоб касовий апарат або РРО входив до Держреєстру РРО України для певної сфери діяльності.
Читайте також: Визначено особливості адміністрування податків і зборів в АРК та м. Севастополі
Отже, для дрібного бізнесу благородна ідея уряду з підвищення мінімалки має неоднозначні наслідки — підвищення оподаткування, бо першого без другого не існує. А от для великого бізнесу є гарна новина. В нас в Україні (принаймні поки що) не замінюватимуть податок на прибуток податком на виведений капітал. Про це йдеться в меморандумі про економічну та фінансову політику, який українська влада нещодавно уклала з МВФ. У ньому зазначено, що після детального технічного вивчення наша податкова система не робитиме кроків щодо заміни чинного податку на прибуток підприємств податком на розподілений прибуток або податком на виведений капітал. Чому? Головним чином тому, що негативний досвід у світі не дає надій на швидке покращення ситуації. Тому треба відмовитися від розширення спрощеної системи оподаткування або від запровадження нових груп платників податків, які можуть скористатися схемами для ухилення від оподаткування та зловживань, що можуть виникати під час використання вказаного режиму (виведення капіталу за кордон. — Ред).
Більше того, МВФ вимагатиме утримуватися від введення нових або розширення існуючих податкових преференцій та пільг, як на галузевому, так і на регіональному рівнях, за винятком потенційних дрібномасштабних механізмів підтримки, які будуть ретельно розроблені для забезпечення обмежених та цільових стимулів, йдеться в Меморандумі. Нас заспокоюють, що влада продовжуватиме інформувати громадськість про вартість звільнення від оподаткування та спрощенння режиму оподаткування. Взамін Україна отримала 700 млн доларів траншу від МВФ. Гроші ці підуть на стабілізацію макрофінансового забезпечення, тобто частково на сплату міжнародних боргів, частково на протидію COVID-19, частково на ще щось важливе. Таким чином, крок за кроком ми відступатимемо від прірви дефолту, який нам обіцяли окремі аналітики. І це вже добре, хоча особливо й не заспокоює. Бо держава завжди може придумати щось нове…
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
