В Україні
Що не так із конкурсом АРМА?
Катерина РИЖЕНКО,
керівниця юридичного відділу Transparency International Ukraine
Двадцять сьомого грудня 2019 року розпорядженням Кабінету Міністрів України Антона Янчука звільнили з посади голови Агентства з розшуку і менеджменту активів, тобто понад 2 роки АРМА працює без постійного очільника.
Чому питання наявності повноцінного керівника таке важливе? Та хоча б тому, що виконувач обов’язків не має достатньої незалежності, щоб діяти незважаючи на інтереси суб’єкта призначення — Кабміну. Адже КМУ може звільнити такого керівника в будь-який момент. І це буде законно.
Читайте також: АРМА зможе безоплатно одержувати інформацію від ширшого кола суб’єктів
Лише 29 вересня той же Кабінет Міністрів нарешті затвердив склад конкурсної комісії й таким чином дав старт процесу відбору нового очільника АРМА. П’ятого жовтня відбулося перше з близько 20-ти (на сьогодні) засідань конкурсної комісії, однак очікуваного прогресу як у розрізі конкуренції претендентів, так і з точки зору незалежності процесу наразі не спостерігається.
То що ж не так із конкурсом?
Ключова його проблема — вкрай мала кількість учасників. Лише 12 кандидатів подалися на відбір очільника Національного агентства з розшуку і менеджменту активів і всіх їх комісія допустила до конкурсу. Для порівняння: в конкурсі на посаду голови НАЗК подали документи 32 особи, а в конкурсі САП взагалі було 169 заявок. На нашу думку, на це напряму вплинуло те, що комісія оприлюднила порядок проведення конкурсу та регламент своєї роботи набагато пізніше початку прийому документів. Гідний та доброчесний професіонал з управлінським та міжнародним досвідом в юридичній сфері зазвичай хоче зрозуміти хоча б критерії відбору та оцінювання перед витрачанням часу на збір немаленького стосу документів на участь у конкурсі.
Очевидні проблеми
Довіру у потенційних кандидатів підірвала не лише відсутність порядку проведення конкурсу та регламенту роботу конкурсної комісії на етапі початку прийому документів, а й розмивання критеріїв оцінювання доброчесності, небажання враховувати найкращий досвід аналогічних комісій та ігнорування помилок комісії з відбору очільника БЕБ. На сьогодні можна впевнено стверджувати про наявність як мінімум 4-х системних і пов’язаних між собою проблем конкурсу з відбору очільника АРМА. Найголовніша з них — відсутність достатньої кількості доброчесних потенційних кандидатів на очільника Нацагентства. Саме заохочення до участі в конкурсі гідних та доброчесних кандидатів мало бути одним з найважливіших завдань конкурсної комісії. Але дійсно гідні кандидати завжди оцінюють прозорість і чесність правил проведення конкурсу. Тому за наявних обставин проведення конкурсу та певних дій комісії серед кандидатів можна спостерігати дотичних до АРМА осіб, які, за інформацією ЗМІ, були причетні до корупційних скандалів, і практичну відсутність незалежних претендентів, до яких немає запитань щодо доброчесності.
Члени комісії відверто ігнорують питання вивчення особистої доброчесності кандидатів, що дуже небезпечно для конкурсу. Дослідження комісією доброчесності кандидатів в аналогічних конкурсах на зайняття керівних посад в органах державної влади України неодноразово демонструвало можливість «відсіяти» конкурсантів із заплямованою репутацією, професійно неетичних або політично заанґажованих.
Нещодавній конкурс з відбору очільника Бюро економічної безпеки показав яскравий і негативний приклад, до чого призводить ігнорування питань доброчесності та етики кандидатів. ЗМІ та громадські організації під час проведення цього конкурсу наголошували на «темних плямах» у біографіях та гострих запитаннях до фіналістів конкурсу БЕБ, однак комісія ці моменти не врахувала. Навпаки, вона «наступає на ті ж граблі». Після відмови від оцінювання доброчесності та свідомого розмивання предмету співбесід у стороннього спостерігача може виникнути уявлення про формальність самого конкурсу.
Тестові питання на знання загального та спеціального законодавства вкрай «слабкого» рівня. Тож тестове завдання через свою легкість не дало змогу відсіяти кандидатів, які не можуть продемонструвати значний рівень знання вітчизняного та іноземного законодавства з питань виявлення, розшуку та управління активами. Запитання щодо судової практики про передачу арештованого майна в управління АРМА, прогалин у законодавстві, засади діяльності іноземних аналогів, за зразком яких було побудоване вказане агентство, мали б продемонструвати глибоке розуміння потенційним очільником підвалин роботи відомства. На жаль, нічого з цього ми не побачили в тестах. 30-ти хвилин, передбачених на оцінювання кандидатів (навіть із теоретичною можливістю пролонгації часу) — надто мало. Цей час дозволить лише формально оцінити моральні та ділові якості, професійні знання і стан здоров’я кандидатів, бо об’єктивна оцінка всіх цих якостей фізично неможлива за пів години, особливо з урахуванням численної кількості запитань щодо доброчесності, політичної нейтральності, професійної етики, які попередньо є до майже всіх потенційних кандидатів на очільника АРМА.
Як виправити ці помилки?
Для досягнення бажаного результату, вважаю, потрібно повернути конкурс на етап подачі документів кандидатами. При тому обов’язково опублікувати насамперед порядок проведення конкурсу та прозорі критерії оцінювання кандидатів до початку прийому документів. Тоді всі охочі, включно з кандидатами, що й зараз подалися на конкурс, можуть пройти повноцінний відбір.
На сьогодні АРМА дуже потребує нового голови, але не менш важливо, щоб конкурс пройшов максимально прозоро, і, зрештою, інституцію очолив незалежний та професійний керівник.
Це важливо ще й тому, що агенство не тільки відіграє надважливу сервісну роль у системі антикорупційних органів, його ефективна робота — зобов’язання влади перед українським суспільством та міжнародними партнерами.
Джерело: Юридичний вісник України
