Право людини на пенсію не залежить від місця її перебування

Верховний Суд у зразковій справі № 805/402/18 вказав, що внутрішньо переміщенні особи мають право на пенсію на рівні з іншими громадянами.

Пенсійний фонд припинив виплату пенсії громадянці – внутрішньо переміщеній особі, оскільки управління фонду отримало інформацію СБУ про те, що вона повернулася на непідконтрольну територію України.

Громадянка звернулася з адміністративним позовом до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила визнати неправомірними дії щодо скасування виплати пенсії за віком з урахуванням заборгованості.

До Верховного Суду надійшло подання судді Донецького окружного адміністративного суду разом з матеріалами адміністративної справи про розгляд цієї типової справи Верховним Судом як зразкової. До подання додано копії матеріалів по 26 таких самих типових справах.

У відзиві на позов відповідач пояснив, що списки внутрішньо переміщених осіб знаходяться на верифікації у СБУ і тому пенсійні виплати призупинено до з’ясування фактичного місця проживання особи. Також пояснив, що позивач у визначеному законодавством порядку не вживала заходів, спрямованих на отримання належної їй суми пенсійних виплат та у зв’язку з цим не змогла отримувати вказані виплати, тобто реалізувати гарантоване Конституцією право.

Верховний Суд зазначив, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює протиправність позбавлений майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законодавством та загальними принципами міжнародного права.

Колегія суддів звернула увагу на рішення Європейського Суду з прав людини, за заявами громадян проти України, де неодноразово зазначалося, що прив’язка місця проживання людини до пенсійних виплат є несправедливою , оскільки людина працювала до похилого віку, тим самим наповнюючи пенсійний фонд держави проживання і заробила право отримувати пенсію, а тому припинення виплати пенсії призводить до втручання у право власності особи.

Так само і рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 р. № 25-рп/2009 визначено, що місце проживання громадян не може бути підставою для припинення пенсійних виплат. Сам факт наявності громадянства України підтверджує зв’язок людини та держави, незважаючи на місце її проживання.

До того ж, свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

В цьому ж разі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи потребує від пенсіонера, на відміну від інших громадян України, здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема ідентифікацію особи, подання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була незаконно припинена.

Тим більше, відзначив Верховний Суд, що відповідачем надано підтвердження, що пенсій позивачу нараховувалася, але не виплачувалася. Саме посилання на відомості СБУ не є підставою припинення виплати нарахувань, оскільки не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як проведення верифікації за списками СБУ з підстав перевірки місця фактичного проживання.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд задовольнив у повному обсязі позовні вимоги, зобов’язавши Пенсійний фонд відновити виплату пенсії та подати звіт про виконання судового рішення.

Леонід Лазебний

Рішення в ЄДРСР

Поділитися

Твітнути