В Україні
Основа формули перемовин із росією: більше перемог на фронті
Під час нещодавніх відвідин Львова, Одеси, Кишинева та Стамбула Генсек ООН дав дуже похмуру оцінку перспективам встановлення в Україні миру. Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи вирішиться цей конфлікт за допомогою дипломатії та потисків рук або лише за допомогою куль і ракет, пан Гутерріш відповів: «Я не пророк, але відчуваю, що ми все ще далекі від можливого миру. Я бачу, що позиції сторін надто відрізняються. І я думаю, що це займе багато часу».
Читайте також: Здійснення правосуддя на прифронтових територіях
Ймовірність зустрічі президентів України та росії, про необхідність якої всі останні тижні багато говорить турецький лідер Ердоган, Антоніу Гутерріш також коментував із неприхованим скепсисом. У політичних колах обговорюють можливість такої зустрічі двох президентів в Індонезії в листопаді місяці. Але рішення про це, скоріше, буде прийнято ближче до дати засідання «Великої двадцятки». При цьому головним фактором тут може бути саме розвиток ситуації на фронті. Якою має бути ця ситуація, щоб Президент України Володимир Зеленський, який не залишав Україну з 24 лютого, запланував таку поїздку, радник глави ОПУ Михайло Подоляк зазначив, що йдеться про суттєвий тактичний перелом на сході та півдні, деокупацію вагомої частини територій, різке скорочення інтенсивності обстрілів міст, стабільне накопичення певних видів зброї, «виразна» економічна ситуація без важких форс-мажорів. Наразі ж цього всього поки не видно. Правда, дехто вважає, що у військових подіях відбувається певний перелом й ініціатива переходить на бік української армії. Водночас фронтові події треба оцінювати так, як того вимагає військова наука: реально, тобто без скепсису і без зайвого оптимізму. Як на мій погляд, корінного перелому у війні поки не відбулося. Що саме маю на увазі? Якщо згадати події війни 1941—1945 років, то такий перелом відбувся під Сталінградом і під Курськом та завершився 23 серпня 1943 року звільненням нашого рідного Харкова. В сьогоднішніх умовах восьми з половиною років бойових дій на українських теренах, мабуть, треба використати інші критерії оцінки воєнних дій, що не вкладаються в історіографію Другої світової війни. Сказати про перелом, як правило, можливо лише постфактум. Але наразі поточна ситуація на фронтах є настільки динамічною та насиченою різними факторами, ударами, змінами, що про перелом загалом не йдеться.
Класичне визначення якісного перелому у війні передбачає наявність декількох факторів, обов’язкових та додаткових. По-перше, має відбутися звільнення значної кількості раніше окупованих територій. При цьому йдеться не про територіальні зони, а про значні локації — міста, інші значні населені пункти. Другим вагомим фактором може бути стратегічна ініціатива у веденні бойових дій, зокрема її можливий і стабільний перехід на бік ЗСУ. Мається на увазі не лише кількість перемог на користь Збройних сил України, але й кількість поразок російських військ.
Читайте також: Юристи на війні: боротьба на двох фронтах
Третій військовий критерій також є дуже важливим: він вказує на співвідношення військових втрат як військової сили, так і техніки. Як вважають експерти, цей показник є досить динамічним, адже на початку він становив чотири до одного, потім два до одного, наразі дорівнює, згідно з різними джерелами, три до одного. Це співвідношення вказує на якість сил, що беруть участь у бойових діях, порядок та організація їх ведення. Ми самі бачили, як самовпевненість російських військових перших днів війни коштувала їм значних втрат під Києвом, Черніговом, Сумами. Три наші області тоді були звільнені від вторгнення. Подальший шалений натиск росіян на Луганщині теж коштував чималих втрат, але з обох боків. Отримання ЗСУ нового озброєння, зокрема, далекобійної артилерії та удари по тилах російської армії поставило у цьому співвідношенні втрат нову крапку. Разом із тим історичний факт понесення Червоною армією в радянсько-фінській війні великих втрат, не засвідчив перемогу фінів. Ці втрати обраховувалися сім до одного. Проте фіни опісля змушені були піти, як відомо, на невигідний для них мир. Отже, маємо набір факторів, використання яких надає підстави вважати, що корінний перелом у війні з російським агресором ще не наступив. Нам треба вибороти хоча б один із зазначених вище критеріїв, щоб поставити росіян на своє місце, змінити формулу перемовин з росіянами на нашу користь. Проте існує ще фактор часу та мотивації ЗСУ, що є, мабуть, найважливішим для сьогоднішніх умов. І тут ми є єдині в підтримці наших воїнів та готовності виборювати свободу та незалежність своєї держави.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
