Закон про ТОВ: що нового?

Віталій Кулаков, директор Audit Consulting Group ADVICE, адвокат

Сімнадцятого червня набув чинності новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який був прийнятий 6 лютого цього року. Необхідно зазначити, що положення діючих до нього нормативно-правових актів у сфері регулювання діяльністі відповідних товариств значно відстає від реалій, тому даний закон є до певної міри очікуваним. Однак, чи стане він тягарем для бізнесу, або ж навпаки закладе міцний фундамент для розвитку економіки, — покаже час та практика правозастосування.

Які новації?

Віднині у статуті ТОВ передбачені лише три обов’язкові пункти:

• повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
• органи управління, їх повноваження та порядок прийняття ними рішень;
• порядок вступу та виходу з товариства.

Тепер статут може не вказувати інформацію про учасників товариства, розмір їх часток у статутному капіталі товариства. Водночас він може містити будь-яку інформацію, яка не заборонена нормативно-правовими актами. З одного боку, подібне нововведення дозволить у разі зміни складу учасників товариства не витрачати час на зміну тексту самого статуту. Однак, з другого боку, існує ризик поширення неконтрольованих змін учасників товариства.

Законодавство зняло обмеження щодо кількості учасників товариства, тому, як наслідок, у складі товариства, в принципі, може бути необмежена кількість осіб. Ця новела дозволить деяким акціонерним товариствам, які фактично не є класичними АТ (мають обмежене коло акціонерів) трансформуватися в ТОВ і вести свою діяльність у більш комфортній формі. При цьому, встановлюється 6-місячний строк для внесення вкладів усіма учасників товариства з дня державної реєстрації (до цього — 1 рік).

Окрім того, новим законом, «нібито», в учасників товариства передбачаються обмежені обов’язки, оскільки відповідно до ст. 6 закону, учасники зобов’язані дотримуватися вимог статуту та виконувати рішення загальних зборів. Слово «нібито» тут вжито не випадково, оскільки самі учасники по суті можуть прийняти будь-яке рішення, зокрема щодо розширення чи обмеження своїх повноважень, і де-юре зобов’язані його виконувати. Тому очевидно, що фактичного обмеження не відбулося. Мінусом цього може бути зловживання з боку недобросовісних учасників, що призведе до збільшення корпоративних спорів.

Також більш доцільним було б дії учасників щодо управління товариством, участю в загальних зборах, голосування тощо внести в розділ «обов’язки», а не залишати в розділі «права». У цьому випадку учасник не зміг би ігнорувати засідання чи голосування, побоюючись відповідальності за власну бездіяльність. Однак, оскільки це право, в майбутньому подібне положення може призводити до ускладнення управління товариством (блокування голосування, зриви кворуму), що, в свою чергу, призведе до збільшення судових спорів.

Новий закон вводить поняття «вклад учасника», замість існуючого «вклад у статутний капітал товариства». Також встановлено, що розмір статутного капіталу складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валют, які не можуть бути більшими, аніж вартість вкладів учасників. Ось так дослівно звучить нова норма закону. Заплутано, чи не так?

Позитивним нововведенням стала законодавча можливість створення наглядової ради товариства, що дозволить учасникам здійснювати контроль за роботою ТОП–менеджерів.

Погана новина для учасників-боржників. Відсьогодні на їх частку в статутному капіталі може бути накладений арешт і здійснено стягнення, що важко було здійснити по старому законодавству. Водночас товариство зобов’язано надати документацію виконавцю та кредитору для правильної оцінки активів та вартості часток.

Нововведенням також стала норма, яка дозволяє виключити зі складу учасників товариства померлу людину чи ліквідовану юридичну особу. З одного боку, це важливий інструмент для подальшої роботи товариства, однак законодавець, мабуть, забув або ж свідомо пропустив деталізацію: встановлення порядку такого виключення, участь у таких зборах спадкоємців (правонаступників), вимоги до кворуму щодо голосування тощо. Таким чином, відсутність деталізації подібних питань у подальшому приведе до ще більшого хаосу у сфері захисту прав власників (правонаступників).

Ще однією новацією стала теза, що фундаментально право на вихід зі складу учасників поширюється не на всіх, а лише на тих учасників, які володіють часткою в статутному капіталі менше 50 %. Фактично, якщо людина володіє 50% і більше, вона позбавлена можливості вийти з товариства без згоди інших учасників. На мою думку, це є обмеженням прав учасників, що безапеляційно є мінусом нового закону.

Загалом же, новий закон, на жаль залишив більше питань, аніж дав відповідей на проблемні моменти в корпоративних відносинах. Залишається сподіватися, що законодавець зможе оперативно реагувати і своєчасно вносити зміни в закон з метою забезпечення реального захисту прав та інтересів усіх учасників і створення прозорої, зрозумілої структури управління товариствами в Україні, виключаючи можливість протиправного заволодіння майном (рейдерство).

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути