В Україні
Перезавантаження БЕБ: відмова від гірших традицій податкової міліції на користь ризик-орієнтованого підходу
Григол Катамадзе,
президент ВГО «Асоціація платників
податків України»
Український бізнес закликає перезавантажити Бюро економічної безпеки. Така вимога – логічний висновок після аналізу незадовільних показників діяльності бюро від початку його роботи.
Як відомо, ідею перезавантаження БЕБ підтримують і в парламенті. «Закон був гарний, але ми не бачимо жодних результатів, – відзначив нещодавно голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час щорічного форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу і влади» в Києві. – Ми зробили цей орган, щоб те, що робила податкова поліція, не повторилося. Але 80% складу бюро – колишні податківці. І все керівництво податкової перейшло до БЕБ. Тоді питання: навіщо ми все це робили? Тому, звичайно, зараз маємо подумати над перезавантаженням бюро».
Читайте також: Припинено економічну співпрацю областей України з областями РФ та Білорусі
Раніше звіт діяльності БЕБ за рік став предметом розгляду на засіданні двох парламентських комітетів – із питань правоохоронної діяльності та з питань фінансів, податкової та митної політики. Жодним чином не заперечуючи авторство народних депутатів на закон про Бюро економічної безпеки, вважаю за потрібне наголосити, що це – плід тривалої спільної праці великого колективу робочої групи, яка об’єднала науковців, експертів, представників бізнесу, та всіх правоохоронних структур. Звісно, варто віддати належне законодавцям, які брали активну участь у розробці та, що не менш важливо, у процесі ухвалення цього закону. Але не слід забувати: створення нового єдиного аналітичного органу з правоохоронною функцією було багаторічною – з 2014 року – вимогою бізнесу до влади.
Добре пам’ятаю, як під час передвиборчої президентської кампанії у 2019 році тоді ще кандидат у Президенти Володимир Зеленський зробив це питання одним із ключових питань своєї передвиборчої програми. Майбутній Президент неодноразово про це говорив на зустрічах із представниками бізнес-спільноти: з тими, хто сплачує податки й підтримує життєдіяльність державного управління. Згодом такі ж тези взяла до передвиборчої програми й політична партія «Слуга народу».
Асоціація платників податків України була в авангарді активного лобіювання ідеї створення БЕБ від самого початку і до сьогодні. Подекуди наша асоціація залишалася наодинці, коли вже майже ніхто не вірив у її реалізацію. Ми присвячували цій темі численні публічні обговорення, круглі столи, конференції. Одна з таких масштабних конференцій – «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України» – відбулася 17 травня 2021 року, за чотири місяці до формування нового органу. Для напрацювання спільних підходів до вирішення актуальних правових проблем щодо запуску бюро на принципово інших засадах та в контексті викликів сьогодення конференція об’єднала науковців та експертів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії внутрішніх справ та Асоціації платників податків України.
Я невипадково згадав про цю конференцію за підсумками форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу», організаторами якого виступили Національна бізнес-коаліція й Українська Рада Бізнесу за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) і на якому одним із гострих питань стало питання діяльності БЕБ.
Читайте також: Ціни закупівель по оборонних замовленнях переглядатимуть у разі змін економічних умов
Не візьму на себе сміливість давати оцінку роботі бюро – це зробили народні депутати в рамках парламентського контролю над діяльністю органів виконавчої влади й досить вичерпно на форумі про це говорили незалежні аналітичні центри та експерти. Виникає лише одне запитання: чи таку діяльність органу мав на увазі Президент України Володимир Зеленський, коли говорив про створення нового єдиного аналітичного органу по боротьбі з економічними злочинами? Абсолютно переконаний: глава держави мав на увазі зовсім інший – інноваційний підхід до реалізації цього проекту, так само, як аналогічні сучасні підходи застосовуються в інших сферах.
А що ж робити далі? Це питання було одним із ключових на форумі. Ми прекрасно усвідомлюємо: історію вже неможливо змінити, і всі учасники процесу повинні визнати, що було допущено багато помилок. Шкода, що втрачено дорогоцінний час, особливо в перші півроку, які припали на довоєнний період.
Одразу хочу наголосити: попри розчарування результатами роботи нового органу, припинення існування Бюро економічної безпеки – не шлях сильних, від цієї ідеї необхідно категорично відмовитися. На мою думку, перезавантаження роботи бюро має відбуватися у відповідності з профільним законом, однією з фундаментальних новацій якого є ризик-орієнтований підхід у діяльності БЕБ. У документі чітко прописані завдання з восьми пунктів, де першим стоїть: «виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних».
Законодавець зробив дуже важливий вибір на користь імплементації нової моделі поліцейської діяльності, яку, до речі, в країнах Європи та США вже апробовано впродовж тривалого періоду. Поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою (так звана ILP – Inteligence Led Policing), – є наріжним каменем сучасної правоохоронної політики, яка підкреслює проактивну i превентивну загальну методологію і яка дає можливість правоохоронцям на один крок випереджати злочинців. ILP модель дає можливість визначати й бачити тенденції та закономірності, які пов’язують різні злочини, осіб і місцезнаходження, а це, в свою чергу, дає можливість набагато швидше і ефективніше реагувати та запобігати злочинам.
Добре розумію, що впроваджувати нові методи завжди дуже складно, але впевнений, що всі зацікавлені в процесі відбудови сучасної української держави зроблять усе необхідне для ефективного втілення цієї концепції, розуміючи, що її реалізація наближатиме діяльність українських правоохоронців до європейських.
Команда експертів нашої асоціації впродовж року активно працювала над розробкою Методології проведення аналізу фінансово-економічних ризиків, а також її ключової складової – Автоматизованої системи управління ризиками, яка до речі, буде базовим інструментом впровадження в життя реформаторського для правоохоронної системи ризик-орієнтованого підходу. Найближчим часом ми будемо готові презентувати суспільству цей документ, разом з алгоритмами визначення ризиків економічної безпеки.
А в подальшому парламентський і громадський контроль нададуть можливість перезавантажити роботу цього важливого органу, зробити його діяльність ефективною з точки зору подолання економічної злочинності і водночас – прозорою та підзвітною суспільству.
Джерело: Юридичний вісник України
