В Україні
Леся Ваолевська: «Сьогодення вимагає сучасних підходів у будь-якій сфері. Парламентська діяльність – не виняток»…
Необхідність підвищення інституційної спроможності українського парламенту назріла давно, тож це питання в суспільстві не викликає заперечень. Про це також ішлося у Рекомендаціях Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса (вересень 2015 – лютий 2016 рр.). Одним з аспектів цих рекомендацій було створення дослідницької служби парламенту. Але, мабуть, реалізація цього питання потребувала відповідної політичної волі, якої тривалий час не було.
Читайте також: Ввести санкції щодо всіх політичних партій рф закликала Верховна Рада
Й ось 1 липня цього року парламентарі 264-ма голосами ухвалили зміни до статті 7 регламенту Верховної Ради України, яку було доповнено новою частиною шостою такого змісту: «Науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді, а також професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів, працівників апарату Верховної Ради та помічників-консультантів народних депутатів здійснює Дослідницька служба Верховної Ради України…». Наступним кроком стало видання 11 серпня розпорядження Голови ВРУ, в якому зазначено: «Перейменувати юридичну особу «Інститут законодавства Верховної Ради України» на «Дослідницька служба Верховної Ради України» та змінити її функціональне призначення згідно з основними завданнями, що визначені в Положенні про Дослідницьку службу Верховної Ради України». Цим розпорядженням було затверджено Положення про Дослідницьку службу ВРУ, її структуру, штатний розпис, граничну чисельність. За основу в цих питаннях було взято досвід дослідницьких служб Конгресу США та Європарламенту.
Очолила Дослідницьку службу Верховної Ради Ваолевська Леся Анатоліївна, знаний науковець, доктор юридичних наук, яка до цього виконувала обов’язки директора Інституту законодавства ВРУ й має величезний досвід наукової та дослідницької роботи. Сьогодні Леся Анатоліївна гість ЮВУ і наша розмова, звісно ж, про новостворену інституцію та її перспективи, а також, те, чи додасть ця новація «свіжого дихання» вітчизняному парламентаризму.
— Отже, пані Лесю, діло зроблено, Дослідницьку службу створено, які її основні завдання?
— Головні завдання Дослідницької служби відповідно до Положення про службу є: 1) науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у ВРУ; 2) професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів, працівників апарату Ради, помічників-консультантів народних депутатів України. Принагідно відзначу, що під час розробки проекту Положення про Дослідницьку службу Верховної Ради України (далі — Служба) за основу було взято досвід діяльності дослідницьких служб Конгресу США та Європейського парламенту.
— Дослідницька служба є науковою установою?
— Наразі, звісно, наша служба не є науковою установою, а її працівники, зрозуміло, не є ані науковими працівниками, ані державними службовцями. Але перспективи в цьому плані в нас великі.
— Яка структура Служби?
— Нині в її структурі функціонує шість відділів, чотири з яких — з питань правової політики, організації публічної влади; з питань національної безпеки та правопорядку; з питань гуманітарної та соціальної політики; з питань економічного розвитку та фінансової політики – сформовані за галузевою ознакою з урахуванням предметів відання комітетів Верховної Ради; один (організаційний) – забезпечує діяльність самої Дослідницької служби. Також на правах відділу функціонує тренінговий центр, який надаватиме освітні послуги.
— Які аналітичні та інформаційні матеріали готує Служба та хто може звернутися до Вас за їх отриманням?
— Із метою науково-дослідницького та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Верховної Ради України Дослідницька служба проводить наукові, тематичні та інші дослідження й готує відповідні аналітичні та інформаційні матеріали для замовників її послуг – керівництва Верховної Ради та її органів, народних депутатів України, керівництва апарату ВРУ. У Положенні про Дослідницьку службу визначено види цих матеріалів, які умовно прийнято називати «продуктами», а саме: концепція розвитку галузевого законодавства; путівник по законодавству; парламентське дослідження; аналітична записка з питань порівняльного законодавства; оглядове досьє; інформаційна довідка; пропозиції до проекту законодавчого акта; пропозиції до плану законопроектної роботи ВРУ; запит до ECPRD, EPPRN, а також відповідь на запит від ECPRD, EPPRN; аналітична доповідь про результати діяльності Верховної Ради України.
Читайте також: Територіальна юрисдикція судів не зміниться
Зміст інформаційних та аналітичних матеріалів, строки їх підготовки, обсяг, структура визначені в Положенні про Дослідницьку службу та інших нормативних документах. Окремі матеріали наша служба готує за власною ініціативою, але більшість – за зверненням зазначених вище замовників. До Дослідницької служби одночасно може надходити багато звернень, тому Положенням визначено пріоритетність надання відповідей на звернення, залежно від суб’єкта такого звернення.
Зазначу, що одним із принципів нашої діяльності є принцип політичної неупередженості, тобто рівного ставлення до народних депутатів України та депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді незалежно від їх партійної приналежності. Ми радо допоможемо всім, хто до нас звертається. А ще ми дотримуємося принципу конфіденційності, що передбачає нерозголошення інформації, наданої Дослідницькій службі посадовою особою, яка замовила проведення відповідного дослідження; оприлюднення результатів досліджень, що становлять публічний інтерес, не раніше ніж через 30 календарних днів із дня надання документа про результати дослідження замовнику.
Водночас хочу наголосити, Дослідницька служба не надає матеріали на звернення з питань, що: 1) становлять приватний або комерційний інтерес замовника; 2) надійшли до замовника від виборців чи інших осіб; 3) пов’язані з проведенням аналізу фінансового впливу рішень; 4) стосуються інтересів політичних партій та участі у виборчій кампанії; 5) передбачають надання роз’яснення рішень судів, актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Також наголошу, Дослідницька служба не готує замовникам доповіді та виступи.
— Які питання вирішуєте зараз?
— Наразі налагоджуємо тісну співпрацю з народними депутатами України, комітетами Верховної Ради України, презентуємо Дослідницьку службу на їх засіданнях. Ми хочемо бути корисними нашим замовникам, сприяти їм у їхній діяльності, вивчаємо їхні потреби (як щодо підготовки необхідних інформаційних та аналітичних матеріалів, так і стосовно проблематики, що може зацікавити в проведенні підвищення кваліфікації), які враховуватимемо при плануванні діяльності Дослідницької служби на 2023 рік. Попри те, що в грудні Службі буде лише чотири місяці, ми плануємо провести анкетування серед наших замовників, аби розуміти, в яких напрямах нам потрібно посилити співпрацю і покращувати свою роботу.
— У структурі Дослідницької служби є тренінговий центр, чим він займатиметься?
— На виконання завдання Дослідницької служби щодо професійного навчання (підвищення кваліфікації) тренінговий центр проводитиме тренінги, майстер-класи, спеціальні курси та семінари тощо. Ми розробили анкети-опитувальники для народних депутатів, їх помічників-консультантів, працівників апарату Верховної Ради України з метою вивчення потреб у професійному навчанні і відповідно до результатів опитування плануватимемо діяльність тренінгового центру на наступний рік.
До речі, замовниками наших освітніх послуг на договірних засадах, можуть бути як представники органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування, інші юридичні та фізичні особи. Наприклад, нашими фахівцями розроблені спецкурси в сфері законотворчої діяльності, законодавчої лінгвістики, які можуть зацікавити всіх, хто дотичний до законотворення.
— Як відбиралися працівники до Дослідницької служби?
— Ті працівники Інституту законодавства, які відповідали встановленим критеріям для виконання нових завдань, були переведені до Дослідницької служби. На загальних зборах колективу я розповіла про особливості нашої нової діяльності, про інформаційні та аналітичні документи, які маємо готувати, про наші перспективи розвитку. Роз’яснювальну роботу щодо тих завдань, які мають виконувати працівники, постійно проводять завідувачі відділів та їх заступники. Час покаже, хто із працівників адаптується до нинішніх умов і зможе якісно виконувати поставлені завдання, стати єдиною командою професіоналів, а хто ні, адже перед нами стоять нові виклики, які вимагають осучаснення підходів до роботи. Відтак нами розроблено й затверджено Положення про атестацію працівників Дослідницької служби з метою об’єктивної оцінки результатів їхньої роботи, ділових якостей, рівня кваліфікації, наявності практичних навичок і компетенцій, необхідних для виконання обов’язків, передбачених посадовими інструкціями.
Звичайно, сьогодні ми продовжуємо формувати кадровий склад служби, шукаємо фахівців з питань: національної безпеки та оборони, судоустрійного законодавства, екологічної політики, економічної політики, агропромислового комплексу та розвитку земельних відносин, господарського права, інтелектуальної власності, приватизації, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, соціальної політики, охорони здоров’я, цифрової трансформації. Тому запрошуємо креативних фахівців до нашої чудової команди однодумців.
— Якою бачите стратегію розвитку Дослідницької служби?
— Незважаючи на те, що Дослідницька служба створена нещодавно, в нас є чітке бачення подальшого її розвитку з урахуванням кращих практик діяльності дослідницьких служб парламентів іноземних держав, а також національних традицій. Ми розробили проект Стратегії розвитку Дослідницької служби Верховної Ради України до 2027 року, що визначає принципи, цілі та завдання служби, шляхи їх реалізації (етапи), очікувані результати, моніторинг та контроль. Кінцевою ціллю Стратегії є розбудова та менеджмент Дослідницької служби відповідно до найкращого зарубіжного досвіду.
Зупинюся на основних моментах цього документа. По-перше, це налагодження співпраці, що передбачає: вивчення досвіду діяльності аналогічних установ у зарубіжних країнах; стажування працівників Дослідницької служби в парламентських дослідницьких службах зарубіжних країн та в Дослідницькій службі Європейського парламенту; проведення тренінгів для працівників нашої служби зарубіжними фахівцями; спільні розробки, консультування тощо; обмін інформаційними та аналітичними матеріалами. В межах налагодження співпраці планується формування Бази даних зовнішніх експертів. До цієї бази будуть включені як зарубіжні експерти, так і українські фахівці. Вказані експерти будуть залучені до підготовки аналітичних та інформаційних матеріалів із вузькопрофільних питань (у випадку нагальної потреби в цьому), а також здійснюватимуть перевірку інформаційних та аналітичних матеріалів, які готують наші співробітники (це своєрідна зовнішня оцінка якості продуктів). З урахуванням зарубіжного досвіду буде вдосконалюватися система управління якістю (персоналом, підготовки продуктів). Зазначу, що на сьогодні ми готуємо 11 видів аналітичних та інформаційних документів. Цей перелік доповнюватиметься з урахуванням вивчення відповідних потреб замовників та вдосконалюватиметься зміст матеріалів. Крім того, передбачається створення електронної бази даних аналітичних та інформаційних матеріалів із віддаленим доступом для замовника, щоб замовник завчасно зміг ознайомитися із вже наявними матеріалами, можливо звузити чи розширити завдання, яке ставитиме перед Дослідницькою службою. З метою оптимізації виконання працівниками Дослідницької служби своїх посадових обов’язків, планується створення автоматизованого робочого місця працівника.
Наразі ми укладаємо меморандуми, договори про співпрацю із закладами вищої освіти, науковими установами, державними органами, громадськими організаціями тощо задля залучення їхніх фахівців як зовнішніх експертів, спільної розробки певних документів, підвищення кваліфікації на базі Дослідницької служби тощо.
На сьогодні нас консультують, і нам допомагають представники дослідницьких служб парламентів іноземних держав. Сподіваюся, й упевнена, так і буде, що через 5–7 років ми будемо ділитися з ними кращим досвідом діяльності Дослідницької служби Верховної Ради України, який вони запроваджуватимуть у своїх установах. Вірю, що український парламент пишатиметься нашою інституцією, а народні депутати України, органи Верховної Ради України будуть задоволені послугами, які ми надаватимемо.
Джерело: Юридичний вісник України
