Судова практика
Незначний досвід та стаж роботи експерта не є підставою для визнання висновку експертизи допустимим доказом
6 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 134/50/18 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який оспорював висновки судово-психіатричної експертизи.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав винуватою та засудив особу за ч. 1 ст. 115 КК до 10 років позбавлення волі за убивство.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що висновок судово-психіатричної експертизи було зроблено на основі попередньої експертизи експерткою, яка не мала достатнього досвіду роботи і не зважила на те, що обвинувачена неодноразово втрачала свідомість та під час вчинення злочину поводила себе дивно, що вказує на перебування її у стані сильного душевного хвилювання, що потребує перекваліфікації її дій на ст. 116 КК.
Верховний Суд вказав, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції дослідив висновок судово-психіатричної експертизи, з якого встановив, що в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння, обвинувачена на хронічне психічне захворювання не страждала, перебувала поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення діяння вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час розгляду справи вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребувала.
Читайте також: Відсутність печатки у висновку експертизи не обов’язково є істотним порушенням, що зумовлює визнання висновку недопустимим доказом
Крім того, судом було досліджено висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи та з висновку такої експертизи встановив, що у момент вчинення правопорушення обвинувачена не перебувала у стані фізіологічного афекту або у будь-якому іншому емоційному стані, що міг суттєво вплинути на її свідомість та діяльність.
Як установив експерт під час проведення експертизи, пославшись на показання свідків у фігурантки після вчиненого злочину спостерігався адекватний мовний контакт, звертання до інших з приводу даної ситуації, розуміння та осмислення ситуації.
Тобто суд дійшов правильного висновку, що дії засудженої органами досудового розслідування кваліфіковано правильно. При цьому установивши фактичні обставини кримінального провадження, оцінивши всі зібрані докази відповідно до ст. 94 КПК з точки зору їх належності й допустимості, а також достатності та взаємозв’язку, місцевий суд, здійснивши судовий розгляд у межах пред’явленого обвинувачення, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості фігурантки в умисному вбивстві свого чоловіка і правильно кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 115 КК.
Читайте також: Висновок експерта, свідоцтво якого було анульовано на момент проведення експертизи, є неналежним та недопустимим доказом
Отже, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання здійснюється як за об’єктивною так і суб’єктивною стороною цих злочинів. Зокрема при кваліфікації злочину за ст. 116 КК суспільно небезпечне діяння особи спровоковане насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого.
При перевірці судових рішень не було встановлено порушень, які би ставили під сумнів кваліфікацію дій засудженої, або таких даних, які б вказували на насильницькі дії з боку потерпілого чи на сильне душевне хвилювання засудженої під час скоєння злочину, як і після вчинення кримінального правопорушення. Відтак Верховний Суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість фігурантки у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Посилання в касаційній скарзі захисника на невеликий досвід та стаж роботи експерта та його доводи щодо повторності висновку експерта, а саме даних наведених у попередньому експертному висновку також Верховний Суд визнав неспроможними, оскільки експертизу проведено компетентними особами, які наділені певними повноваженнями, і висновок цієї експертизи є належним та допустимим доказом. При цьому невеликий досвід експерта не може вказувати на неправомірність або сумнівність такого доказу.
Підготував Леонід Лазебний
