Законодавство
Банкрутство під час війни, або Порятунок економіки із підручних засобів
Олексій Мовчан,
депутат Верховної Ради IX скликання
Війна коштує дорого: від необхідності забезпечити армію до драматичного падіння економіки, яка змушена адаптуватися до нових умов. А ще соціальні зобов’язання держави, забезпечення енергоносіями під час опалювального сезону. І для всього цього потрібні гроші.
Згідно з останніми заявами віце-прем’єрки з питань економіки Юлії Свириденко, за песимістичним прогнозом падіння українського ВВП у 2022 році складе майже 40%. Економічні обтяження в першу чергу лягають на плечі приватного бізнесу, який потрапляє в нескінченний ланцюг боргової залежності перед кредиторами: постачальниками, працівниками, податковою та іншими контрагентами.
Читайте також: Відомості з реєстру підприємств – банкрутів надаватимуть у формі інформаційних листів
Сотні підприємств більше ніколи не відновлять свою роботу через тимчасовий переїзд співробітників, втрати ринку збуту чи постачальників, а також через те, що деякі активи фізично знищені російською агресією проти України. При цьому інші підприємці навчилися адаптуватися до умов війни. Кафе й ресторани перейшли на роботу на дизель-генераторах, багато підприємств переорієнтувалися на виготовлення товарів для військових потреб, перебудували ланцюжки поставок, ринки збуту та свої умови роботи.
Обидві групи підприємств — частина української економіки, якій треба відновитися як феніксу з попелу, зробивши це якомога швидше. То що має зробити держава, щоб одні швидко встали на ноги, а інші переродилися? Враховуючи безпрецедентно високий дефіцит державного бюджету, який за оцінками складатиме 20% у 2023 році, держава, очевидно, не зможе допомогти всім відновитися після кризи. Кошти, отримані як гранти, будуть направлені насамперед на військові та гуманітарні потреби. Репарації та компенсації від рф — це процес багатьох років і боротьба в міжнародних судах.
Але швидкий вихід існує. І це, несподівано, — процедури відновлення платоспроможності боржників в рамках банкрутства. Зараз банкрутство залишається досить складною процедурою, яка передбачає процес розрахунку з кредиторами і звільнення від боргів протягом багатьох місяців. Тому ми в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку підготували до другого читання пакет законопроектів, який дозволить швидко переродитися тим, хто не зміг впоратися зі знищенням української економіки, а також вигребти з кризи тим, хто ще залишається на плаву. Йдеться про законопроекти № 4409 і № 7442.
Законопроект №4409 упроваджує норми для пришвидшення процесів у справі про банкрутство. Наприклад, позовні заяви щодо банкрутства зможуть також розглядатися в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Це потенційно зменшить строки розгляду справ з банкрутства, які подекуди гальмували всю процедуру банкрутства та забезпечить швидке вирішення справи по суті.
Законопроект спрощує й роботу арбітражних керуючих, адже передбачає створення автоматизованої інформаційної системи «Банкрутство та неплатоспроможність», що об’єднає необхідні реєстри та бази даних і до складу якої входитиме Електронний кабінет арбітражного керуючого. Завдяки цьому працювати можна буде лише в системі без необхідності пошуку в інших реєстрах, а також у кредиторів буде можливість дивитися інформацію про боржників у єдиній системі. Окрім того, проект закону № 4409 вносить зміни в законодавство, створюючи умови для прозорої, ефективнішої процедури банкрутства підприємств державного сектору економіки. Це, з одного боку, такі необхідні гроші для державного бюджету, а з іншого – активи для бізнесу, який може масштабуватися, відкривати виробництва на нових територіях. А працюючий бізнес – це податки для державного бюджету. Тому ті зміни, які пропонує уряд, – це не риба, якою можна нагодувати разово, це вудка, якою завжди можна наловити риби.
Читайте також: Банкрутство фізичних осіб – міф чи дієвий механізм?
Другий законопроект (№ 7442) спрощує процедуру банкрутства для підприємств, які вирішили піти цим шляхом, щоб оперативно відновитися після кризи. Зокрема, боржники зможуть розпочати процедуру визнання неплатоспроможності, домовившись про розмір і порядок оплати роботи арбітражного керуючого. Зараз ця сума фіксована й доволі немаленька та має бути сплачена одноразово.
Разом із тим, указаний законопроект захищає від претензій кредиторів тих боржників, які не можуть виконати свої зобов’язання через збройну агресію росії проти України. Тобто, якщо фермер зараз не може зібрати урожай, бо його техніку знищила російська ракета, кредитори не зможуть відкрити провадження у справі про банкрутство його підприємства. Крім того, законопроектом передбачено обмеження впливу кредиторів, щодо яких застосовано санкції РНБО.
Ухваливши ці два закони, парламент зможе комплексно розв’язати питання доступу до процедур банкрутства в умовах воєнного стану та врегулювати порядок продажу майна боржника для цілей швидкого відновлення економіки України. В умовах війни ми маємо спростити процедуру банкрутства для тих бізнесів, які не спроможні розрахуватися з боргами, але водночас ми повинні допомогти й захистити тих, хто готовий працювати і надалі, але зараз зіткнувся зі складнощами через вторгнення росії.
Усе, що може ефективно працювати, повинно це робити. А для решти об’єктів треба знайти нових власників. Ми створюємо умови, щоб це відбулося чесно і з максимальною ефективністю як для бізнесу, так і для держави.
Джерело: Юридичний вісник України
