Судова практика
Висловлювання під час полеміки, що містять ознаки насильства і жорстокості щодо безпритульних собак, не є твором у розумінні ст. 300 КК
25 жовтня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 761/31995/18 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, вказавши, що ст. 300 КК не може застосовуватися до висловлювань або інших форм вираження думки.
Особа обвинувачувалася у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та 3 ст. 300 КК, а саме – в різних передачах на телевізійних і радіоканалах України висловлювала пропаганду насильства та жорстокості по відношенню до безпритульних собак. Обвинувачення вважало, що особа діяла з метою розповсюдження аудіо- та відео-творів, що пропагують культ насильства та жорстокості по відношенню до безпритульних собак на порушення вимог ст. 5 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» і сприяла розповсюдженню своїх висловлювань в засобах масової інформації серед невизначеного кола глядачів і слухачів.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився й апеляційний, визнав фігуранта невинуватим та виправдав через недоведеність в його діянні складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки надані стороною обвинувачення докази не доводять, що обвинувачений вчиняв будь-які дії, пов’язані з виготовленням відеопродукції, безпосередньо не фіксував технічними засобами відповідні аудіо- та відеозаписи, не монтував їх, не записував на будь-які носії інформації та не розповсюджував їх.
Читайте також: Війна не скасовує потребу протидіяти домашньому насильству
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд не надав належної оцінки показанням допитаної в суді експерта, який у своїх роз’ясненнях до висновку прямо вказав, що вислови обвинуваченого є твором.
Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність в діях фігуранта невід’ємних елементів складу злочину, передбаченого ст. 300 КК, а саме (1) «твору» і (2) «виготовлення» у значенні цієї норми кримінального закону.
Суди дійшли висновку, що наданий стороною обвинувачення висновок експертів, де висловлені фігурантом під час полеміки думки названі «усно-мовленнєвим твором, створеним безпосередньо адресантом мовлення, який реалізував продукт своєї мовленнєвої діяльності через усне мовлення» та інші доводи, не дають підстав вважати висловлювання під час полеміки «твором» у тому значенні, в якому він вживається у ст. 300 КК.
Лише участь у телевізійних програмах на запрошення організаторів і висловлювання думок під час полеміки з прибічниками інших поглядів на проблему, не може вважатися «виготовленням» твору, незважаючи на те, що ці висловлювання використані телевізійними каналами для створення власної відеопродукції та її реалізації.
Читайте також: Надання автором своїх неопублікованих творів третій особі для ознайомлення не свідчить про дозвіл на їх використання
Також Верховний Суд зазначив, що словосполучення «пропаганда культу насильства і жорстокості» у ст. 300 КК стосується насильства і жорстокості у людському суспільстві, у стосунках між людьми, і не поширюється на висловлення, що стосуються тваринного, рослинного світу чи будь-яких інших сфер, з якими взаємодіє людина. Це випливає з тексту самої статті, яка до забороненої пропаганди крім насильства і жорстокості також відносить расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, які за визначенням не можуть мати місця поза межами людського суспільства.
Таким чином, ст. 300 КК не може застосовуватися до висловлювань або інших форм вираження думки, які не стосуються відносин у між людьми.
Підготував Леонід Лазебний
