Судова практика
Зазначення в судових рішеннях лише прізвищ обвинувачених не може розцінюватися як явна неповага до них
10 листопада 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 299/3630/20 не погодився із доводами сторони захисту про те, що зазначення неповних імен обвинувачених, а лише їхніх прізвищ вплинуло на встановлення фактичних обставин справи.
Місцевий суд, з яким погодився й апеляційний, засудив двох осіб за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК за те, що вони заподіяли тілесні ушкодження особі та заволодіння її майном, після чого відвезли потерпілого в багажному відділенні автомобіля до річки, де залишили у безпорадному стані, після чого потерпілий зник безвісти.
У касаційній скарзі сторона захисту рішення судів вважала незаконними, необґрунтованими, несправедливими і упередженими через те, що вони написані наспіх, неохайно, з явною неповагою до обвинувачених, в них зазначені неповні імена обвинувачених, лише прізвища, що вплинуло на встановлення фактичних обставин справи.
Читайте також: Висловлення погрози під час вчинення розбійного нападу не обмежується певними словами про можливе застосування насильства
Верховний Суд вказав, що вирок є найважливішим актом правосуддя і стиль написання вироку має бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним та ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.
Ухвала апеляційного суду – це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, тому повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
Однією з умов прийняття законного та обґрунтованого судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми й змісту (ст. 374, 419 КПК України).
За висновком Верховного Суду, наведеним вимогам оскаржувані рішення відповідають. Ураховуючи те, що судовий розгляд відбувався у межах висунутого обвинувачення і виключно щодо фігурантів, стверджувати, що у рішеннях йдеться про інших осіб, підстав немає.
Відповідно до ст. 28 ЦК України ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Логічно у документі зазначати повне ім’я особи, однак, враховуючи, що прізвище є складовою імені особи, зазначення лише прізвища не можна розцінювати як явну неповагу до обвинувачених.
Підготував Леонід Лазебний