Думка експерта
Покарання з конфіскацією: як прискорити відчуження активів рф у Європі
Олена Поканєвич, експертка проекту DiXi Group «Адвокація «зеленого» відновлення України через посилення підтримки України та послаблення російського впливу в ЄС»
Україна має запропонувати ЄС активізуватися, щоб посилити діючі механізми та вжити нових заходів щодо пошуку російських «злочинних активів».
До річниці повномасштабної агресії рф Європарламент прийняв резолюцію, в якій, серед іншого, закликав країни-члени ЄС посилити санкційний тиск на агресора та нарешті завершити процес прийняття законодавства, яке дозволить конфісковувати заморожені російські активи. Європарламентарі також підкреслили, що російська загарбницька війна докорінно змінила геополітичну ситуацію в Європі, «що вимагає від ЄС сміливих і комплексних політичних, безпекових і фінансових рішень».
Читайте також: Право управління активами за договорами управління не підлягає держреєстрації
Раніше, 14 лютого, Рада ЄС анонсувала створення робочої групи для вивчення можливості використання заморожених російських активів для відновлення України. Для цього згадана робоча група ЄС має провести правовий, фінансовий, економічний і політичний аналіз.
Частина підготовчої роботи також включатиме отримання чіткішого уявлення про те, де розташовані російські державні активи, та їхню загальну суму (нагадаємо, що за офіційними повідомленнями в ЄС заблоковані близько 300 млрд євро активів російського Центробанку і 19 млрд євро приватних активів організацій та олігархів).
Замороження та конфіскація
Ця робота проводитиметься в тісній співпраці з робочою групою «Замороження та конфіскація» (Freeze and Seize). Заклик Європарламенту має стимулювати лідерів ЄС зайнятися цим питанням, чого вони досі уникають. Зокрема, на зустрічі лідерів ЄС 10 лютого було заявлено, що попри певні кроки європейських інституцій та окремих країн у цьому напрямку (передусім ідеться про успіхи Естонії) більшість країн-членів ЄС ще не досягли єдності щодо механізмів конфіскації російських активів у своїх юрисдикціях. Проблема полягає в тому, що в більшості держав-членів ЄС конфіскація заморожених російських активів юридично можлива лише за наявності кримінального вироку.
Тому як перший крок ЄС розглядає можливість об’єднання цих активів на рівні ЄС або на міжнародному рівні з метою отримання прибутку, який можна було б використати для фінансування відбудови України. Отже, створення Робочої групи ЄС, яка шукатиме інші шляхи, як російські гроші мають працювати на відновлення України – це, швидше за все, певна проміжна ланка, доки не буде знайдено правовий механізм їхньої конфіскації. Адже кошти на відбудову потрібні вже зараз, бо широкомасштабна збройна агресія триває вже рік, руйнуючи критичну інфраструктуру.
Читайте також: Конфіскація активів у Швейцарії: крок уперед, два назад…
Цей крок лідерів ЄС, між тим, підтвердив, що вони поки не знають, скільки точно російських суверенних активів заблоковано в європейських банках, але мають намір все відшукати. Невипадково в анонсованому Євросоюзом десятому пакеті санкцій передбачається, зокрема, накладення обмежень на ті банки, які не повідомляють, скільки російських активів у них заблоковано. Зі свого боку, Україна також має запропонувати ЄС активізуватися. Київ має підстави наполягати, що Євросоюзу варто посилити діючі механізми та вжити нові заходи щодо пошуку російських «злочинних» активів та запобігання порушенню санкцій. По-перше, створити дієвий механізм стимулювання впровадження «Інструменту інформування викривачем про санкції ЄС», який слід використовувати для повідомлення про «минулі, поточні або заплановані» порушення санкцій ЄС, а також спроби їх обійти. Попри те, що ЄС розробив такий інструмент, який має застосовуватися на національному рівні, він ще не застосовувався жодною країною.
По-друге, розробити, затвердити та ввести в дію концепцію вторинних санкцій проти третіх сторін (включно з юридичними та фізичними особами держав-членів ЄС, які діють у цих юрисдикціях), які сприяють дестабілізації України або отримують вигоду від взаємодії з російською владою. Хоча Європейський Союз створив механізм вторинних санкцій проти росії, але досі не розроблено жодних конкретних законодавчих актів у країнах-членах для введення в дію концепції вторинних санкцій проти третіх сторін.
По-третє, передивитися та заблокувати наявні юридичні лазівки в державах-членах ЄС, що дають змогу розморозити активи, контрольовані олігархами та іншими особами, пов’язаними з російською агресією. Рада Європейського Союзу ухвалила більше десяти поправок до Регламенту Ради ЄС №269/2014 щодо обмежувальних заходів до дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Хоча змінений регламент продовжує закликати до заморожування активів і заборони надавати кошти та економічні ресурси російським організаціям, він містить значну кількість відповідних положень, що створює лазівки під час їх застосування.
А отже, після року війни настав час переглянути внесені поправки. Крім того, потрібно значно посилити міжнародний тиск (ЄС та США) на юрисдикції «фінансової таємниці», такі, як Британські Віргінські Острови (БВО), Ліхтенштейн і Панама, де відомо, що активи російських олігархів фізично розташовані та належать їм (через реєстр юридичних осіб).
«Осині гнізда» схованих російських грошей мають бути знайдені.
Попри те, що країни-партнери України переконані, що росія має заплатити за все зруйноване якнайшвидше – вже зрозуміло, що простих рішень не буде. Проте Україна своїми діями може пришвидшити цей процес, важливий, в першу чергу, для нас самих.
Уточнимо, що цей матеріал підготовлений у рамках проекту «Адвокація «зеленого» відновлення України через посилення підтримки України та послаблення російського впливу в ЄС», що виконується DiXi Group за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».
Джерело: Юридичний вісник України
