В Україні
Депортація дітей: агресор і не приховує вчинення цього злочину
Видача ордера на арешт путіна і львової-бєлової – як юридична подія – це лише перший крок до визнання геноциду українського народу російською державою, який відбувається через викрадення дітей.
Видача ордера означає, що президента росії та його уповноважену з прав дітей можуть заарештувати, якщо вони прибудуть до будь-якої країни-члена Міжнародного кримінального суду. Адже відповідно до положень низки міжнародних документів, зокрема ст. 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду 1948 року, ст. 6 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, насильницька передача дітей з однієї етнічної групи до іншої відбувається з наявною метою знищення національної, етнічної групи. В національному законодавстві за забезпечення зазначених міжнародних правопорушень, як відомо, до Кримінального кодексу України введено статтю 442. Загалом ціль «денаціфікації» українського народу, проголошена путіним, якраз і підкреслює реальність намагань вчинити державою-агресором таку дію. Навіть прибічники кремля вже не приховують цієї мети.
Читайте також: Протидію насильству щодо внутрішньо переміщених дітей координуватиме новий штаб
Щодо європейських політичних лідерів, то вони обурені такими діями російських злочинців. «Викрадення українських дітей росією — це один із найтемніших періодів нашої історії. Ми сміливо можемо називати це воєнним злочином. На сьогодні відомо про 16 200 депортованих дітей, з яких додому повернулося тільки 300. І ці злочинні дії повністю виправдовують ордери на арешт, видані Міжнародним кримінальним судом», — сказала Урсула фон дер Ляєн. Вона також наголосила, що Європа виступає з ініціативою встановлювати місцеперебування українських дітей і повертати їх додому. У керівництві ЄС вважають, що у співпраці з Україною європейські лідери мають спрямувати свою діяльність на повернення дітей, викрадених рф. «Ми прагнемо об’єднати міжнародний тиск, щоб вжити всіх можливих заходів для встановлення місцеперебування цих дітей. Також хочемо посприяти ООН та відповідним міжнародним організаціям в отриманні більш точної та повної інформації про дітей, депортованих до росії», — підсумувала президентка Єврокомісії. А Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала вважає такі дії росії надзвичайно огидними. «росія таким чином наближається до найгірших режимів, які ми знаємо з минулого», — сказав він. Разом із тим, Уповноважений Президента України з прав дитини у 2014-2021 рр. Микола Кулеба зазначає, що зараз надто важко знайти інформацію про викрадених українських дітей. «Скільки наших дітей точно перебуває в росії — ми не знаємо, адже окупант не надає жодної інформації. Діти можуть опинитися без батьків через те, що батьки могли загинути, інколи їх могли посадити у в’язницю, інколи батьки хворіють, а діти опиняються сам на сам. Що роблять з ними? Їх влаштовують або в сиротинець, або в якісь сім’ї. Їм надають не тільки статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, але й російське громадянство», — наголошує Микола Кулеба. Він зазначає, що до 14 років дитину навіть не потрібно запитувати про згоду на російське громадянство. «Надавши громадянство рф, є підстави для усиновлення такої дитини. Якщо знаходиться сім’я, то вони віддають на усиновлення. І за рішенням суду можуть змінити прізвище і рік народження. І тоді таку дитину буде дуже важко знайти», — наголосив М. Кулеба. Натомість віце-прем’єр Ірина Верещук опублікувала звернення до упомянутої Марії Львової-Бєлової та уповноваженого з прав людини в росії Тетяни Москалькової із закликом передати українській стороні списки українських дітей, вивезених після 24 лютого минулого року з України до росії, або які перебувають на окупованих росією територіях.
Під словом «евакуація» в росії приховують фактичну депортацію українських дітей з окупованих територій. Зафіксовано чимало випадків, коли це відбувалося примусово чи під приводом недовгої поїздки на відпочинок чи оздоровлення. Далі вже на території росії, неповнолітнім змінюють персональні дані. Так, для українських дітей навіть спростили процедуру набуття російського громадянства. Тож надалі ідентифікувати їх та повернути додому буде практично неможливо. Депортованих хлопчиків та дівчаток усиновлюють. Щонайменше декілька сот українських дітей, за даними українських правозахисників, уже мешкають у нових російських сім’ях. Нових батьків шукають навіть для дітей, які мають маму та тата, котрі не позбавлені батьківських прав.
ЮВУ вже розповідав про викрадення дітей із Маріуполя, яких лише випадково знайшов їх батько. Будемо й надалі постійно відслідковувати історії та події, повязані з депортацією українських дітей. Наше спільне завдання – жодного випадку не упустити, жодної дитячої долі не подарувати російському агресорові.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
