В Україні
Соціальний прогрес – місія неможлива без забезпечення прав? Індекс соціального прогресу–2022
Олена Стойко,
доктор юридичних наук
Соціальний прогрес не завжди тотожний економічному розвитку і має більш комплексний характер, що не зводиться до показника ВВП на душу населення. За обґрунтування цієї тези взялася й неурядова міжнародна організація зі штаб-квартирою у Вашингтоні – The Social Progress Imperative, яка з 2014 року щорічно публікує Індекс соціального прогресу (Social Progress Index).
Орієнтири індексу
Його автори виходять з того, що економічний ріст не повною мірою відображає соціальний розвиток, що призводить до помилок у плануванні державної політики. Зростання доходів зазвичай приносить значні покращення в таких сферах, як доступ до чистої води, санітарії та базової освіти. Але загалом ситуація з особистою безпекою в країнах із середнім рівнем доходу не краща, ніж у країнах із низьким, а подекуди навіть гірша.
Читайте також: Соціальні заклади фінансуватимуть за моделлю системи медичних гарантій
Розробники вважають, що Індекс пропонує урядам та бізнесу інструменти для відстеження соціальних та екологічних показників, а також допомагає приймати більш виважені рішення щодо державної політики та інвестицій. Він також дозволяє оцінити успіх країни в перетворенні економічного прогресу на покращення умов життя пересічних громадян та може слугувати основою для порівняльного аналізу й визначення пріоритетів програми дій, спрямованої на покращення як соціальних, так і економічних показників. Такий Індекс демонструє, наскільки ефективно країна використовує свій рівень економічного розвитку та наявні ресурси для подальшого соціального прогресу. У порівнянні з іншими країнами зі схожим рівнем ВВП на душу населення система показників соціального прогресу може вказувати або на успіхи, або на конкретні пріоритетні сфери для втручання з боку держави.
Варто вказати, що вимірюється індекс у 169 країнах на основі 12 складових (60 індикаторів): харчування та базова медична допомога, водопостачання та санітарія, житло, особиста безпека, доступ до базових знань, доступ до інформації та комунікацій, здоров’я й добробут, екологія, особисті права, особиста свобода та вибір, включеність і доступ до вищої освіти.
Що засвідчили підсумки 2022 року
У звіті за підсумками 2022 року констатується, що хоча ситуація в світі загалом покращується, темпи соціального прогресу за останні роки значно сповільнилися. Незважаючи на те, що світовий показник зріс із 59,84 у 2011 р. до 65,24 у 2022 році, соціальний розвиток сповільнився протягом останніх п’яти років, а особливо помітно – за минулий рік.
Зазначимо, що всі країни, що увійшли до Індексу, були поділені на шість рівнів:
– перший рівень очолює Норвегія, яка посідає перше місце з показником 90,74. Німеччина, що знаходиться на 8-му місці з 88,72 балами, є країною G7 із найвищими показниками. Загалом усі 20 країн цього рівня мають високі доходи та досить схожі показники соціального прогресу – лише 4,7 бала відділяють Норвегію від Франції, останньої в групі;
– другий рівень має набагато ширший діапазон оцінок – від Іспанії (85,35 бала, 21 місце) до Північної Македонії (72,74 бала, 58 місце). Присутні тут Італія та США – єдині країни G7, які не входять до першого рівня, а Болгарія має найгірші показники серед держав ЄС (44-е місце). Країни цього рівня характеризуються значним розривом у багатстві: США (84,65) мають ВВП на душу населення $69 287 і посідають 25 місце. Водночас Чехія (85,19) зі значно нижчим ВВП на душу населення ($26 378) демонструє дуже схожий показник і знаходиться на дві позиції вище – на 23 місці. Тобто ВВП країни не може визначати її соціальний прогрес. Україна теж входить до другого рівня – на 52 місці (74,17 бала), поступившись сусідам – Молдові (№ 51) та Грузії (№ 50);
– третій рівень очолює Росія з показником 71,99 (59- те місце). До цього ж рівня також входить багато країн, що розвиваються (Білорусь (№ 61), Бразилія (№ 62), ОАЕ (№ 68), Туреччина (№ 88), Китай (№ 94);
– четвертий рівень очолює Гана – 64,80 (98 місце), нижче якої знаходяться Саудівська Аравія (63,89, №103), Індія (60,19, №110) та Єгипет (58,73, №113). До нього також належать кілька країн Центральної Америки, включаючи Сальвадор (64,42, №99), Гондурас (61,17, №107), Нікарагуа (60,23, №108) та Гватемалу (60,21, №109).
– до п’ятого рівня входять переважно африканські країни з низьким рівнем доходу, серед яких і ті, яким вдалося значно покращити свої показники за останні 12 років, включаючи Кот-д’Івуар (54,01, №127), Сьєрра-Леоне (50,48, №141), Ефіопію (47,43, №150) та Гвінею-Бісау (46,65, 154-е місце).
– на шостому рівні представлені політично нестабільні держави з низьким рівнем доходу. Деякі з них, такі як Південний Судан, Ємен та Афганістан, також є зонами активних конфліктів. Південний Судан (30,65) посідає останнє, 169 місце в Індексі соціального прогресу 2022.
Можливість рецесії соціального прогресу
Автори дійшли висновку, що в 2023 році світ ризикує зіткнутися з рецесією соціального прогресу. Загалом світ покращився, але лише на 0,37 пункта минулого року, тоді як у 52 країнах (31%) спостерігалася соціальна деградація. Попри те, що ситуація в світі загалом покращилася в порівнянні з 2011 роком (на 5,4 пункта), але починаючи з 2017 року темпи прогресу сповільнилися майже наполовину (в період 2011–2016 +3,44; протягом 2017–2022 +1,95). Одна з основних причин цього – пандемія коронавірусу, а також такі супутні чинники як кліматичні зміни, економічна криза та політична нестабільність.
Читайте також: 100% виплат за соцстрахуванням Пенсійний фонд здійснюватиме з 1 травня
Автори звіту також порівняли показники соціального прогресу в довгостроковій перспективі і з’ясували, що найбільшого успіху за 12 років (з 2011 по 2022) досягли, завдяки так званому ефекту низької бази, бідні країни: Сьєрра-Леоне (+11.54), Гамбія (+10,56), Узбекистан (+10,46), Гвінея-Бісау (+10,39), Ефіопія (+9.88) та Бутан (+9,78). Найбільший спад зафіксовано у Венесуелі (-7,26), Лівії (-0,42), Великобританії (-0,28) та Сирії (-0,17).
При цьому соціальний прогрес відбувається нерівномірно. З 2011 року світовий показник покращився в десяти сферах:
- доступ до інформації та комунікацій (+31,40 бала);
- житло (+7,82);
- вода та санітарія (+7,11);
- доступ до вищої освіти (+5,67);
- здоров’я та добробут (+4,65);
- харчування та базова медична допомога (+4,11);
- доступ до базових знань (+3,26);
- якість навколишнього середовища (+2,21);
- особиста безпека (+2,16);
- особиста свобода та вибір (+1,34).
Як вказується, найбільшим гальмом соціального прогресу стало обмеження прав людини. З 2011 року спостерігається значне зниження світового рейтингу особистих прав (-5,34 бала); 111 країн (66%) погіршили свої показники в цій сфері з 2011 року, при цьому три з них входять до G7: Канада, Великобританія та США.
Джерело: Юридичний вісник України
