Думка експерта
Зруйноване війною житло та «прощені» кредити: що пропонують банки?
Олена Коробкова,
голова ради Незалежної
асоціації банків України
Як і людям, банкам та організаціям також важливо розуміти, як їм компенсують збитки за зруйноване росіянами заставне майно. Та й загалом, чи варто сподіватися на таку компенсацію?
У грудні парламент ухвалив закон про «прощення» кредитів за зруйноване росіянами житло й автівки, а також за майно на окупованих територіях. А минулого тижня Президент підписав законопроект про компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло. Звісно, що банківська спільнота, яка допомагає бізнесу й громадянам, вітає ці ініціативи держави, які покликані полегшити непросте життя українців в умовах війни.
Читайте також: Кошти фонду ліквідації наслідків агресії рф підуть і на оборону
Водночас банки також є об’єктами критичної інфраструктури, суб’єктами господарювання, які теж зазнають збитків і втрат від війни. Банки підтримують ЗСУ, економіку, долають ризики та виклики, аби зберігати стабільність і забезпечувати доступ населення та бізнесу до фінансових послуг. Тож нам важливо розуміти, як збитки за заставне зруйноване росіянами майно будуть компенсовані банкам, зокрема терористичною державою росією.
NPL (непрацюючі кредити)
Аби зрозуміти, чому це так важливо, додам трішки контексту. В лютому обсяг непрацюючих кредитів фізосіб, включно з ФОПами, становив 72,8 млрд грн або 32,4% портфеля кредитів фізособам. За рік, тобто порівняно з лютим 2022 року, обсяг NPL фізосіб зріс на 28,4 млрд грн або на 64%. Водночас кредитний портфель фізосіб становить 20% сукупного портфеля, а NPL фізосіб – 17% сукупних NPL. Такі показники маємо в ситуації, коли загальний рівень закредитованості населення в Україні був і є низьким.
Читайте також: Заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомості розглянуть протягом 30 днів
Що означають ці показники? Насамперед, вони є ознакою негативного тренду: обсяг непрацюючих кредитів зростає. Маємо ризик, що «прощення» кредитів без розробки компенсаторних механізмів цю тенденцію, на жаль, може підсилити.
Цифри, зібрані асоціацією банків України
Одразу зазначимо, що ці цифри є нашою попередньою внутрішньою аналітикою, адже банки не знають, скільки заставного майна зруйновано, а скільки вціліло на непідконтрольних територіях. Також немає й розуміння, скільки заставного майна ще буде зруйновано під час бойових дій і терористичних атак росії. Крім того, варто врахувати, що заявки щодо зруйнованого майна подаватимуть протягом 90 днів після завершення воєнного стану.
Читайте також: Компенсація за іпотечним кредитом не оподатковуватиметься
У грудні Нацбанк у своєму фінансовому звіті говорив, що ризики руйнування заставного майна після звільнення кількох окупованих областей знизилися. Частка іпотечних кредитів, заставне майно за якими розташоване на охоплених війною територіях, знизилася до 4% загального обсягу виданої за попередні два роки іпотеки. Це вчетверо менше, ніж було в момент найбільшого охоплення територій російською окупацією.
За інформацією, яку надала Незалежна асоціація банків України, одинадцять банків, серед яких одні з найбільших у країні, кредити, що потенційно підпадають під анулювання, становлять: за житло – 836 731 тис. грн, за авто – 47 100 тис. грн. Однак загальний обсяг втрат може суттєво відрізнятися від наведених цифр.
Ризики для системи?
Подальше зростання NPL може стати гальмом для кредитування, яке матиме інерцію після війни на етапі відновлення. Банки можуть переоцінювати ризики через досвід дефолтів і повільніше нарощувати кредитування. У такому випадку всі наші з державою зусилля, спрямовані на розвиток доступної іпотеки, можуть бути нівельовані. Окрім того, якщо ситуація не ставатиме зрозумілішою в контексті компенсаторних механізмів, від нас можуть піти деякі банки з іноземним капіталом, чого не хотілось би. Мій головний меседж – банкам потрібні компенсаторні механізми і НАБУ готова допомагати з напрацюванням можливих варіантів. Це можуть бути механізми на основі репарацій чи арештованих коштів росіян, але вони неодмінно мають з’явитися. Перебуваємо в конструктивному діалозі з владою з цього питання і впевнені, що разом зможемо знайти рішення.
Джерело: Юридичний вісник України
