В світі
Відставка уряду, який давав зброю Україні. Чи зможе Словаччина зупинити проросійський реванш?
Юрій Панченко,
ЄП
Через політичну кризу, яка сталася в Словаччині місяць тому, президентка країни Зузана Чапутова оголосила про самостійне формування «уряду експертів». Інакше кажучи, пішла на дії, які можна назвати кроком останньої надії. Вже за тиждень вона оголосить новий склад технічного уряду, який сформує особисто. Таким кроком Чапутова намагатиметься не допустити реваншу партії Smer-SD та її лідера експрем’єра Роберта Фіцо, відомого як корупційними скандалами, так і відверто проросійськими заявами.
Читайте також: Оплата праці держслужбовців на небезпечних територіях: роз’яснює Мінреінтеграції
Уже відомо, що дострокові парламентські вибори у Словаччині пройдуть 30 вересня. Наразі лідером електоральних симпатій є саме Smer-SD – і це суттєво збільшує ризики такого реваншу. Тож, щоб запобігти перемозі політика, який може стати «другим Орбаном», діяти потрібно вже зараз.
За крок до проросійського реваншу
Словаччину без вагань можна віднести до найвідданіших союзників України. Якщо пригадати, то саме Братислава першою передала вкрай необхідну нам ППО – отриману ще за радянських часів систему С-300. А нещодавно уряд Едуарда Гегера – попри спротив з боку проросійської опозиції – схвалив рішення про передачу нашій країні винищувачів МіГ-29.
Можна сказати, Україні пощастило, що наразі проукраїнськими є всі ключові персони словацької влади: і президентка Зузана Чапутова, і прем’єр Едуард Гегер, і основні міністри його уряду. Проте в цьому й полягав основний парадокс – проукраїнська влада діяла в країні, яка є однією з найбільш «заражених» російською пропагандою.
Опитування фіксують вкрай неприємну картину: за рівнем поширення російських наративів про війну в Україні Словаччина посідає, так би мовити, непочесне третє місце, поступаючись лише Угорщині та Болгарії. Тож не дивно, що проросійська політика в Словаччині є досить вигідною електорально.
З цим пов’язується різкий розворот у публічній риториці колишнього прем’єра Роберта Фіцо. Якщо на посаді голови словацького уряду Фіцо проводив цілком дружню до України політику (зокрема, допоміг забезпечити реверс природного газу, що послабило тиск з боку «Газпрому»), то під час перебування в опозиції риторика Фіцо кардинально змінюється.
Слідом за угорським прем’єром Віктором Орбаном Фіцо критикує Захід у постачанні зброї Україні, обіцяє «боротися за мир, а не за продовження війни» і навіть погрожує кримінальним переслідуванням тим урядовцям, які приймали рішення про передачу Києву винищувачів МіГ-29. Амбіції Фіцо зростають разом із рейтингами його партії Smer-SD. У березні ця політсила вперше за довгі роки повернула собі лідерство серед симпатій виборців – за неї готово віддати голоси 17,6% словаків.
Це створює реальну загрозу того, що вже після дострокових парламентських виборів, які пройдуть 30 вересня, саме Фіцо отримає мандат на формування нового уряду – і не виключено, що все ж знайде собі союзників. Цього з нетерпінням чекають у Будапешті – в Орбана дуже сподіваються, що після виборів нова словацька влада стане їхнім союзником у протистоянні Брюсселю.
Невиправдані надії
Одна із причин зростання популярності словацької опозиції – численні помилки уряду та скандали всередині коаліції. Ці скандали крок за кроком «вбивали» рейтинги коаліційних партій, а відповідно – покращували шанси опозиції на реванш. Щоб уникнути цього, словацькій владі довелося піти на певні хитрощі. В грудні минулого року уряду Едуарда Гегера винесли вотум недовіри. Це означає проведення дострокових парламентських виборів, на яких реванш Фіцо здавався майже неминучим, особливо зважаючи на те, що на тлі зимового зростання комунальних тарифів рейтинг чинного уряду зазнав найбільшого падіння.
Читайте також: Закупівлі для ЗСУ проводитиме Агенція оборонних закупівель
Утім, скориставшись процесуальними зачіпками, в коаліції зуміли оголосити датою цих виборів аж 30 вересня – досі жоден із технічних урядів Словаччини не мав стільки часу на роботу. Президентка Зузана Чапутова, яка згідно з конституцією мала можливість самостійно призначати технічний уряд, дала другий шанс уряду Гегера – в нього було близько дев’яти місяців, щоб проаналізувати помилки, покращити ситуацію в економіці та врятувати рейтинги.
На жаль, половина цього терміну вже минула, проте покращення так і не відбулося. Про це свідчить і рейтинг не так давно створеної партії Гегера «Демократи», якій на початку прогнозували високі результати. Однак останні соціологічні опитування, проведені наприкінці квітня, показали, що ця політсила вже не долає виборчого бар’єра. А останні скандали всередині уряду остаточно поставили хрест на надіях, що Гегер зуміє врятувати ситуацію. Ледь не останньою краплею стала відставка міністра сільського господарства Самуеля Влчана після того, як журналісти дізналися, що його родинний бізнес отримує державні субсидії – причому прем’єр знав про цей конфлікт інтересів та проігнорував його.
Уже тоді, як вважається, в президентки Чапутової з’явилося розуміння необхідності переформатування уряду. А останньою краплею стала відставка голови словацького МЗС Растислава Качера, який вважався правою рукою Гегера як в уряді, так і в створеній ним партії «Демократи». Качер, відомий своїми різкими заявами (зокрема, щодо Віктора Орбана), не став добирати слів, реагуючи на скандальний виступ глави уряду, – він назвав цей спіч «жахливою нісенітницею». А відразу потому – заявив про подання заяви на звільнення.
Як наслідок, в уряді Гегера вакантними виявилися аж чотири міністерські портфелі (вільними також були посади міністрів фінансів та охорони здоров’я). Сам прем’єр запропонував Чапутовій два варіанти виходу з кризи: або просто зробити призначення на вакантні посади, або зробити це в обмін на персональну відставку прем’єра. Глава країни на ці пропозиції не пристала, тож Гегеру довелося просити про свою відставку, а разом – і про відставку всього уряду.
Уряд останньої надії
Склад нового словацького уряду було оголошено 12 травня. Хоча ім’я нового прем’єра Зузана Чапутова озвучила ще раніше. Ним стане відомий економіст та віце-президент Нацбанку Людовіт Одор. Серед іншого, це призначення цікаве тим, що Одор є етнічним угорцем, який повноцінно оволодів словацькою мовою лише в дорослому віці. Втім, важливішим є те, що майбутнього голову уряду характеризують як «словацького Драгі», порівнюючи його тим самим із Маріо Драгі – колишнім головою Європейського центробанку, який пізніше став прем’єром Італії.
Новий уряд позиціонується як «уряд експертів». Відповідно, нові міністри мають бути або позапартійними, або принаймні не планувати участь у вересневих виборах. У словацьких ЗМІ вже з’явилися перші здогадки щодо кандидатур міністрів. В більшості випадків ними стануть топ-представники відповідних міністерств, що означає збереження курсу уряду.
Відповідаючи на запитання словацької журналістки, чи можливо, що вибори 30 вересня призведуть до розвороту політики Братислави щодо нашої країни, Чапутова визнала такий ризик, проте додала, що до цих виборів зміни курсу щодо України не буде.
Тож у нового уряду буде трохи більше, ніж чотири місяці, щоб подолати розчарування словаків. Зокрема, показати, що вільна та демократична Словаччина буде більш успішною економічно, аніж авторитарна.
Джерело: Юридичний вісник України
